1. Знайдіть радіус кола, радіус якого дорівнює 8 см.
А) 2 см; Б) 4 см; В) 16 см; Г) 8 см.
2. Кола, радіуси яких 6 см і 2 см, мають зовнішній дотик. Знайдіть відстань
між їх центрами.
А) 2 см; Б) 4 см; В) 6 см; Г) 8 см.
3. З однієї точки до кола проведено дві дотичні. Відрізок однієї з дотичних
дорівнює 14 см. Знайдіть відрізок другої дотичної.
А) 3,5 см; Б) 5 см; В) 7 см; Г) 14 см.
4. Точка О – центр кола, MN – його хорда. Знайдіть ∠MON якщо
∠OMN=60°.
А) 20°; Б) 40°; В) 50°; Г) 60°.
5. Радіус кола дорівнює 4 см. Як розміщені пряма а і коло, якщо відстань від
центра кола до прямої дорівнює 5 см?
А) пряма перетинає коло у двох точках; Б) пряма є дотичною до кола;
В) пряма не має з колом спільних точок; Г) неможливо визначити.
6. Центр кола, описаного навколо трикутника, збігається із серединою
сторони в трикутнику, що є…
А) прямокутним; Б) гострокутнім; В) тупокутнім; Г) рівностороннім.

Достатній рівень

7. Два кола мають внутрішній дотик. Відстань між їх центрами 20 см,
Знайдіть радіуси кіл, якщо один з них у тричі більший за інший.

AB, AC і MN - дотичні, проведені до кола (B, C, K - точки дотику). Знайдіть периметр ΔAMN , якщо AB = 8 см.

Известная теорема: Если из какой-нибудь точки  провести две касательные к окружности, то их отрезки от данной точки до точек касания равны между собой и центр окружности находится на биссектрисе угла, образованного этими касательными.

MK = MB

NK  =  NC

AC  = AB

P (ΔAMN) =AM + MN + AN = AM +( MK + NK ) +AN =

AM +( MB + NC ) +AN = (AM + MB)  + (AN + NC) = AB +AC  = 2*AB

ответ:  P (ΔAMN)  = 2*AB = 2*8 cм  = 16 см

-1x -1y +1 =0  или y = 1-x.

Объяснение:

Найдем уравнение прямой, проходящей через две точки по формуле:

(X - Xm)/(Xn-Xm) = (Y-Ym)/(Yn-Ym).  Тогда

(X - (-1))/(0-(-1)) = (Y-2)/(1-2).  =>

(X+1)/1 = (Y-2)/-1  =>

-1x -1y +1 =0  или y = 1 - x.

Второй вариант:

Уравнение прямой можно записать так:

y = kx + b.

Точки М(-1;2) и N(0;1) лежат на этой прямой.  значит координаты этих точек должны удовлетворять уравнению прямой.

Подставим координаты точек в уравнение и получим:

2 = k·(-1) + b. (1)

1 = k·(0) + b. (2)  Из (2) получаем значение: b =1.

Подставим b в (1) и получим k = -1.

Тогда наше уравнение примет вид:

y = -x + 1 или

-1x - 1y + 1 = 0.