Часть а

а1.  какое предложение содержит придаточное определительное?

1) начинало смеркаться, когда я пришёл к комендантскому дому.
2) она не разборчива, ибо с тех пор отвечает на его поклон улыбкой.
3) я собрал книги, которые отложил раньше, и подошел к библиотекарю.
4) он спросил, что мы будем делать летом.

а2.  какое предложение содержит местоименно-определительное придаточное?

1) куда мы направлялись, я не знал.
2) кто хочет, тот добьётся.
3) день пролетел так быстро, точно часы превратились в се­кунды.
4) яблоня, под кроной которой мы спрятались, уже отцвела.

а3.  укажите предложение с придаточным изъяснительным.

1) чтобы понять народ, надо вспомнить его .
2) я долго смотрел на степь, по которой неслась тройка.
3) он медленно шёл по широкой аллее, что вела от пло­щадки дома в дебри парка.
4) я сказал мальчикам, что заблудился, и подсел к ним.

а4.  в каком варианте ответа правильно указаны все цифры, на месте которых в предложении должны стоять запятые?

я по-прежнему такой же нежный (1) и мечтаю только лишь о том (2) чтоб (3) скорее от тоски мятежной (4) воро­титься в низенький наш дом.

1) 1, 2, 3
2) 1, 3
3) 2
4) 2, 4

a5.  в каком варианте ответа правильно указаны все цифры, на месте которых в предложении должны стоять запятые?

перед глазами (1) расстилалась широкая река (2) по обеим берегам (3) которой (4) выросли дома.

1) 1, 2, 3, 4
2) 2, 4
3) 1, 4
4) 2​

Построим сумму векторов а и b и их разность.
↑АС = ↑р = ↑а + ↑b
↑DB = ↑q = ↑a - ↑b
Чтобы найти угол между векторами p и q, построим вектор, равный вектору q, с началом в точке А.
∠ЕАС - искомый.
Из ΔABD найдем длину вектора q по теореме косинусов:
|↑q|² = AB² + AD² - 2·AB·AD·cos60° = 25 + 64 - 2·5·8·1/2 = 89 - 40 = 49
|↑q| = 7
Сумма углов параллелограмма, прилежащих к одной стороне, равна 180°, значит ∠АВС = 120°.
Из ΔABС найдем длину вектора р по теореме косинусов:
|↑p|² = AB² + BC² - 2·AB·BC·cos120° = 25 + 64 + 2·5·8·1/2 = 89 + 40 = 129
|↑p| = √129

Из ΔЕАС по теореме косинусов:
cos α = (AE² + AC² - EC²) / (2 · AE · AC)
cos α = (49 + 129 - 256) / (2 · 7 · √129) = - 78 / (14√129) = - 39√129 / 903
cos α = - 13√129/301

Объяснение:

Накреслимо дві прямі АВ і CD, які перетинаються в точці O (рис. 1). При цьому утворяться чотири кути, менших від розгорнутого: кути AOC, COB, BOD та AOD. Зверніть увагу на те, що сторони кута AOC є доповняльними променями до сторін кута BOD, а сторони кута COB — доповняльними променями до сторін кута AOD.

Два кути, сторони одного з яких є доповняльними променями до сторін іншого, називають вертикальними кутами.

На рис. 58 вертикальними кутами є кути АОС і BOD, а також кути COB і AOD. Вертикальні кути на цьому рисунку зафарбовано однаковим кольором.

Вертикальні кути здаються нам рівними — чи не так? Можна, звичайно, перевірити це за до транспортира, але спробуймо замість вимірювань вдатися до міркувань.

Розглянемо, наприклад, вертикальні кути 1 і 2 на рисунку 1. Кожний з цих кутів є суміжним кутом для одного і того ж кута 3. Суми градусних мір суміжних кутів дорівнюють 180°, тому

1 + 3 = 180°, 2 + 3 = 180°.

Праві частини цих рівностей рівні, тому рівні й ліві частини, тобто 1 + 3 = 2 + 3. Звідси випливає, що 1 = 2. Таким чином, ми дійшли висновку, що вертикальні кути рівні.

Проведене міркування є прикладом доведення: ми, не проводячи вимірювань, встановили, що вертикальні кути рівні. Більш того: ми довели, що будь-які вертикальні кути рівні, а це встановити вимірюванням просто неможливо, бо вертикальних кутів існує нескінченно багато!

Доведемо тепер, що коли один з кутів, які утворилися при перетині двох прямих, дорівнює 90°, тобто є прямим, то й усі інші кути, менші від розгорнутого, теж є прямими.

Нехай, наприклад, 1 = 90° (рис. 2). Кути 1 і 2 суміжні, тому 1 + 2 = 180°. Звідки 2 = 180° – 90° = 90°. Кути 1 і 3, а також 2 і 4 є вертикальними, тому 3 = 1 = 90° і 4 = 2 = 90°. Отже, 1 = 2 = 3 = 4 = 90°.

Менший з кутів, що утворилися при перетині двох прямих, називають кутом між цими прямими. Наприклад, кут між прямими АВ і CD на рис. 3 дорівнює кутові АОС або рівному йому кутові BOD.

Задача. Два з чотирьох кутів, що утворилися при перетині двох прямих, відносяться, як 4 : 5. Знайти градусну міру кож­ного з кутів, що утворилися.

Розв'язання. Два кути, які утворилися в результаті пе­ретину двох прямих, або суміжні, або вертикальні .Cкільки вертикальні кути рівні:

АКВ = СКВ, АКС =ВКВ, то кути, про які йде мова у задачі,— це суміжні кути. Наприклад, АКВ і АКС. Оскільки АКВ: АКС = 4 : 5, то можемо позначити АКВ = 4х, АКС = 5х. За властивістю суміжних кутів: 4х+ 5х = 180°. Звідси х = 20°. Тоді АКВ = 4 • 20° = 80°, АКС = 5 • 20° = 100°. Далі: СКD = АКВ = 80°, ВКD =АКС = 100°.

Відповідь. 80°; 100°; 80°; 100°.