1. Фігура називається промінь. А точка початок променя.
2. Проведемо якусь лінію та позначимо на ній точку A. Точка A поділяє цю лінію на дві частини. Кожна з частин називається променем (або півпрямою), а точка Aназивається початковою точкою. Вважається, що точка А є частиною променя.
3. Два промені називаються доповняльними, якщо вони мають спільний початок і доповнюють один одного до прямої; або мають спільний початок і утворюють розгорнутий кут.
5. Найчастіше використовуються три великі латинські літери, середня з яких відповідає вершині, а дві інші разом із вершиною задають промені.
6. Величина розгорнутого кута завжди становить 180°.
7. Точка, що лежить на прямій, ділить пряму на дві частини, кожна з яких називається променем, що виходить із цієї точки. Цю точку називають початком кожного з променів.
1. Два суміжні кути мають спільну вершину і одну спільну сторону, дві інші (не спільні) сторони утворюють пряму лінію.
2. Згідно з теореми: ∠COK=∠MOD=1100 як вертикальні кути.
Градусна міра кута дорівнює сумі градусних мір кутів, на які він розбивається будь-яким променем, що проходить між його сторонами.
3.Якщо два суміжні кути рівні, то вони прямі.
4.Бісектриси суміжних кутів утворюють прямий кут
5. Разом 180°
6. два кути називаються вертикальними якщо вони утворені перетином двох прямих і не є прилеглими.
7. Ні
8. Кут між прямими, що перетинаються, не перевищує 90°
1. Фігура називається промінь. А точка початок променя.
2. Проведемо якусь лінію та позначимо на ній точку A. Точка A поділяє цю лінію на дві частини. Кожна з частин називається променем (або півпрямою), а точка Aназивається початковою точкою. Вважається, що точка А є частиною променя.
3. Два промені називаються доповняльними, якщо вони мають спільний початок і доповнюють один одного до прямої; або мають спільний початок і утворюють розгорнутий кут.
5. Найчастіше використовуються три великі латинські літери, середня з яких відповідає вершині, а дві інші разом із вершиною задають промені.
6. Величина розгорнутого кута завжди становить 180°.
7. Точка, що лежить на прямій, ділить пряму на дві частини, кожна з яких називається променем, що виходить із цієї точки. Цю точку називають початком кожного з променів.