W1 и w2 два непересекающихся круга касается внутренне с кругом W. Общий
касательной два непересекающихся круга w1 и w2 касается в этим T(в индексе)1 и T(в индексе)2 точках, кроме того, это касательной пересекают W на две A и B точках. Если 2X(в индексе)1 T(в индексе)1 = X(в индексе)2 T(в индексе)2 и радиусы w1, w2 и W кругов соответственно равны 2, 3 и 12. Найти |AB|?

Привет, вот решение

Построить угол, равный:

а) 30°: б) 60°; в) 15°; г) 120°; д) 150°; е) 135°; ж) 165°; з) 75°; и) 105°

а) План построения:

1)  строим произвольную прямую а и произвольную точку А на прямой а,

2) строим прямую b  что 

3) строим точку В, что ∆АВС - прямоугольный (по построению) и  (по построению), значит   (т.к. катет противолежащий этому углу равен половине гипотенузы).

б) получаем 

(т.к. ∆АОВ - прямоугольный и )

в) делим пополам, получаем 15°.

г)  т.к. 120°=180о-60°, то этот угол построен в п.а) - это угол, смежный 

д)  т.к. 150°= 180°-30°, то этот угол построен в п.а) - это угол смежный 

е)  т.к. 135°=90°+45°, то строим две перпендикулярные прямые и один из полученных прямых углов делим пополам;

ж) т.к. 165°= 180°-15°, то это угол, смежный построенному в п.в), т.е. углу в 15°.

з)  т.к. 75°=90°-15°, то строим угол в 15°, потом строим перпендикуляр к одной из сторон построенного угла, проходящий через его вершину. Один из полученных углов будет 75°.

и) т.к. 105°=90о+15°, то это другой из углов, полученных в пункте

Географічній оболонці притаманні:

цілісність, зумовлена безперервним кругообігом речовини та енергії між її складовими;

нерівномірність розвитку в й часі, зокрема ритміка процесів і явищ, зумовлена головним чином астрономічними і геофізичними факторами;

безперервність розвитку.

Сучасний стан географічної оболонки є результатом її тривалого розвитку, тому її можливо успішно досліджувати лише тоді, коли розглядати природу в її постійному розвитку як ціле, так і за окремими елементами. У такий б можливо зрозуміти закономірності у зв'язках між окремими об'єктами і явищами, передбачати та прогнозувати шляхи подальшого розвитку, уникати негативних наслідків діяльності людини з використання природних ресурсів, раціонально використовувати природні багатства[1].

Основними рисами структури географічної оболонки є ярусність її будови і складна регіональна диференціація, що проявляється у формуванні різних природно-територіальних комплексів. Географічна оболонка є предметом вивчення фізичної географії.