Довгий час знання, яких набувала людина протягом життя, передавались усно від покоління до покоління, що не забезпечувало безперервного поповнення бази знань людства в цілому. Безперервний процес збереження інформації забезпечила писемність, яка дозволяла накопичувати інформацію.
Спочатку люди викарбовували написи на камінні, потім видавлювали гострими паличками на глиняних дощечках. Писали паличками на папірусі, пензликами на шовку і перами на папері. Гусяче перо змінили ручки з металевим пером, а їх – графітові олівці, авторучки, а згодом друкарські машини.
Проте в роботі з текстами залишалося незмінним головне: щоб внести зміни в текст, його потрібно було щоразу переписувати або передруковувати. І лише застосування комп'ютерів і спеціальних програм принципово змінило технологію роботи з текстом. У чому ж полягають переваги у використанні ПК для обробки текстів?
Для роботи з текстом на ПК використовують: текстові редактори, текстові процесори та видавничі системи. У загальному їх називають системами обробки текстів – програми, які призначені для створення, редагування й друку текстових документів.
Текстовий редактор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати, форматувати та зберігати текст.
Текстовий процесор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати й форматувати текст, вставляти малюнки й таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій.
Настільна видавнича система (НВС) – це програма, за до якої можна створювати високоякісні оригінал-макети, що містять текст і графічні зображення для тиражування в друкарні.
• текстові процесори (Microsoft Word, Word Prefect, OpenOffice, Word-Star);
• настільні видавничі системи (Adobe PageMaker, Corel Ventura, Publisher, QuarkXPress).
Вивчаючи в 9-му класі роботу з текстовим процесором Word 2003, ви вже навчилися створювати текстові документи, редагувати і форматувати текст, вставляти в документ і форматувати векторні графічні зображення. Однак користувач майже завжди передбачає, що створений ним документ буде надрукований. Тому важливо оформити документ так, щоб він гарно виглядав не тільки на екрані, але й на аркуші паперу.
3)Номинальное физическое представление сигнала S0 - это нулевой уровень напряжения UВХ (пауза) с расчетной длительностью п0=5*10-3с. Сигнал S1 представлен так же, только расчетная длительность п1=10*10-3с.
Микросхема DD1 содержит два ждущих одновибратора типа АГ. Одновибратор DD1.1 имеет расчетную длительность выходного импульса OB1=4*10-3с. Одновибратор DD1.2 - длительность OB2=2*10-3с. Аналогичные одновибраторы выполнены и на элементах DD2.1 (ОВ3=9*10-3с. ) и DD2.2 (ОВ4=2*10-3с ).
Группа элементов DD3.1, DD3.2, DD3.3, DD4.1 предназначена для получения реакции схемы на окончание входного сигнала. Отметим, что здесь необходимо принимать во внимание задержку сигнала в элементах DD3.1, DD3.2, DD3.3.
Задача:
1. Назначив величину тактового интервала О, постройте диаграммы сигналов во входной цепи, а также в выходных цепях одновибраторов, на выходе элемента DD4.1, на выходах всего опознавателя.
2. Вы считаете, что канал, содержащий такой опознаватель элементарных сигналов, надо отнести к категории:
- каналов без стирания элементарного сигнала;
- каналов со стиранием элементарного сигнала;
Обоснуйте свой ответ.
3. Если Вы выбираете ответ «канал со стиранием», то:
- изменением каких параметров схемы можно изменить величину зоны стирания?
- как модернизировать схему, чтобы получить сигнал о происшедшем на данном тактовом интервале стирании?
4. Если Вы выбрали ответ «без стирания», то предложите доработку схемы, которая превращала бы ее в опознаватель со стиранием.
2)
Необходимо обозначить критерий «нормальности» течения процесса информационного взаимодействия и возможные варианты отклонения от «нормы». Данный вопрос включает в себя всё, что может вызвать такие отклонения. 1)
я напишу основные характеристики накопителей и носителей информации, требования можно излечь,опираясь на эти положения 1. информационная ёмкость 2. скорость обмена информации 3. надёжность хранения информации 4. стоимость
Довгий час знання, яких набувала людина протягом життя, передавались усно від покоління до покоління, що не забезпечувало безперервного поповнення бази знань людства в цілому. Безперервний процес збереження інформації забезпечила писемність, яка дозволяла накопичувати інформацію.
Спочатку люди викарбовували написи на камінні, потім видавлювали гострими паличками на глиняних дощечках. Писали паличками на папірусі, пензликами на шовку і перами на папері. Гусяче перо змінили ручки з металевим пером, а їх – графітові олівці, авторучки, а згодом друкарські машини.
Проте в роботі з текстами залишалося незмінним головне: щоб внести зміни в текст, його потрібно було щоразу переписувати або передруковувати. І лише застосування комп'ютерів і спеціальних програм принципово змінило технологію роботи з текстом. У чому ж полягають переваги у використанні ПК для обробки текстів?
Для роботи з текстом на ПК використовують: текстові редактори, текстові процесори та видавничі системи. У загальному їх називають системами обробки текстів – програми, які призначені для створення, редагування й друку текстових документів.
Текстовий редактор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати, форматувати та зберігати текст.
Текстовий процесор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати й форматувати текст, вставляти малюнки й таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій.
Настільна видавнича система (НВС) – це програма, за до якої можна створювати високоякісні оригінал-макети, що містять текст і графічні зображення для тиражування в друкарні.
Наприклад:
• текстові редактори (Multi-Edit, Блокнот, WordPad, Твір, Лексикон);
• текстові процесори (Microsoft Word, Word Prefect, OpenOffice, Word-Star);
• настільні видавничі системи (Adobe PageMaker, Corel Ventura, Publisher, QuarkXPress).
Вивчаючи в 9-му класі роботу з текстовим процесором Word 2003, ви вже навчилися створювати текстові документи, редагувати і форматувати текст, вставляти в документ і форматувати векторні графічні зображення. Однак користувач майже завжди передбачає, що створений ним документ буде надрукований. Тому важливо оформити документ так, щоб він гарно виглядав не тільки на екрані, але й на аркуші паперу.
Объяснение:
3)Номинальное физическое представление сигнала S0 - это нулевой уровень напряжения UВХ (пауза) с расчетной длительностью п0=5*10-3с. Сигнал S1 представлен так же, только расчетная длительность п1=10*10-3с.
Микросхема DD1 содержит два ждущих одновибратора типа АГ. Одновибратор DD1.1 имеет расчетную длительность выходного импульса OB1=4*10-3с. Одновибратор DD1.2 - длительность OB2=2*10-3с. Аналогичные одновибраторы выполнены и на элементах DD2.1 (ОВ3=9*10-3с. ) и DD2.2 (ОВ4=2*10-3с ).
Группа элементов DD3.1, DD3.2, DD3.3, DD4.1 предназначена для получения реакции схемы на окончание входного сигнала. Отметим, что здесь необходимо принимать во внимание задержку сигнала в элементах DD3.1, DD3.2, DD3.3.
Задача:
1. Назначив величину тактового интервала О, постройте диаграммы сигналов во входной цепи, а также в выходных цепях одновибраторов, на выходе элемента DD4.1, на выходах всего опознавателя.
2. Вы считаете, что канал, содержащий такой опознаватель элементарных сигналов, надо отнести к категории:
- каналов без стирания элементарного сигнала;
- каналов со стиранием элементарного сигнала;
Обоснуйте свой ответ.
3. Если Вы выбираете ответ «канал со стиранием», то:
- изменением каких параметров схемы можно изменить величину зоны стирания?
Рис.2.8. Функциональная схема опознавателя двоичных ШИМ-сигналов.
- как модернизировать схему, чтобы получить сигнал о происшедшем на данном тактовом интервале стирании?
4. Если Вы выбрали ответ «без стирания», то предложите доработку схемы, которая превращала бы ее в опознаватель со стиранием.
2)
Необходимо обозначить критерий «нормальности» течения процесса информационного взаимодействия и возможные варианты отклонения от «нормы». Данный вопрос включает в себя всё, что может вызвать такие отклонения. 1)я напишу основные характеристики накопителей и носителей информации, требования можно излечь,опираясь на эти положения
1. информационная ёмкость
2. скорость обмена информации
3. надёжность хранения информации
4. стоимость