1.Создать БД «Салон красоты», состоящую из 2 таблиц – «Услуга» (т1) и «Клиент» (т2). Поле «Услуга» оформить как Поле со списком. Содержание базовых таблиц приведено ниже: 2. Установить / проверить связь между таблицами. 3.Заполнить таблицы тестовыми данными (таблица Услуга – 3-5 записей, таблица Клиент – 6-12 записей). 4.Для таблиц Клиент и Услуга создать форму для заполнения. С формы добавить в таблицу Услуга 1-2 записи, в таблицу Клиент – 2–3 записи. 5. Выполнить простой запрос (мастер запросов): создать таблицу с полями «ФИО», «Год рождения», «Услуга (код)», «Название услуги». «Цена услуги» . 6. Выполнить запрос на выборку ( конструктор запросов): вывести список всех клиентов, получивших одну из двух конкретных услуг è показать поля «ФИО», «Год рождения)» , «Код услуги», «Название услуги». 7. Выполнить запрос на выборку ( конструктор запросов): создать вычисляемые поля для определения цены скидки и цены услуги со скидкой è показать поля «ФИО», «Название услуги» , «Цена услуги», «Скидка (%)», «Стоимость скидки» ((вычисляемое поле)), «Цена услуги со скидкой» (вычисляемые поле). 8. Выполнить 2 отчета (мастер отчетов), показав все данные по таблицам Клиент и Услуга. 9. Выполнить отчет (мастер отчетов), показав все данные по запросу из пункта 6 или из пункта 7.

Моделювання в широкому сенсі — це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.

Моделювання — це процес створення та дослідження моделі, а модель — засіб, форма наукового пізнання.

Моделювання – складне, трудомістке і відповідальне наукове завдання. Іноді дослідження за до моделей є єдино можливим експериментального вивчення технологічних процесів. Так, процеси, які тривають багато років, можна вивчати на моделях протягом короткого проміжку часу. І навпаки, швидкоплинні процеси вивчаються на моделях протягом більш довгого часу.

Моделювання різних фізичних процесів виходить з подібності явищ, що розглядаються. Два явища називаються подібними, якщо за характеристиками одного можна одержати характеристики іншого шляхом простого перерахунку. Умовами або критеріями подібності двох явищ є рівності деяких безрозмірних параметрів, які називаються числами або критеріями подібності. Визначення критеріїв подібності при моделюванні процесів, що вивчаються, потребує глибокого знання механізму цих процесів і є досить важким завданням. Під час розв'язання цього завдання усі досліджувані процеси слід розділяти на дві суттєво різні групи. До першої групи потрібно віднести процеси і явища, які можна описати рівняннями, до другої, яка становить найбільший інтерес – процеси і явища, які ще не мають математичного опису. У разі, коли рівняння досліджуваних процесів невідомі, числа подібності можна знайти за теорією розмірностей. У разі наявності диференціальних рівнянь досліджуваних процесів, числа подібності легко визначаються, як коефіцієнти рівнянь, які представлено в безрозмірному вигляді. Природно, що одержання критеріїв подібності за наявності рівнянь значно простіше, ніж при їх відсутності. Тому теорію розмірностей слід застосовувати для отримання критеріїв подібності тільки при дослідженні процесів, які не мають математичного опису.

class Node:

   def __init__(self, val):

       self.l = None

       self.r = None

       self.v = val

class Tree:

   def __init__(self):

       self.root = None

   def getRoot(self):

       return self.root

   def add(self, val):

       if self.root is None:

           self.root = Node(val)

       else:

           self._add(val, self.root)

   def _add(self, val, node):

       if val < node.v:

           if node.l is not None:

               self._add(val, node.l)

           else:

               node.l = Node(val)

       else:

           if node.r is not None:

               self._add(val, node.r)

           else:

               node.r = Node(val)

   def find(self, val):

       if self.root is not None:

           return self._find(val, self.root)

       else:

           return None

   def _find(self, val, node):

       if val == node.v:

           return node

       elif (val < node.v and node.l is not None):

           return self._find(val, node.l)

       elif (val > node.v and node.r is not None):

           return self._find(val, node.r)

   def deleteTree(self):

       # garbage collector will do this for us.  

       self.root = None

   def printTree(self):

       if self.root is not None:

           self._printTree(self.root)

   def _printTree(self, node):

       if node is not None:

           self._printTree(node.l)

           print(str(node.v) + ' ')

           self._printTree(node.r)

#     3

# 0     4

#   2      8

tree = Tree()

tree.add(3)

tree.add(4)

tree.add(0)

tree.add(8)

tree.add(2)

tree.printTree()

print(tree.find(3).v)

print(tree.find(10))

tree.deleteTree()

tree.printTree()

Объяснение: