1. текст составлен с использованием алфавита мощностью в 64 символа и содержит 100 символов. каков информационный объем текста?
2. информационный объем текста, подготовленного с компьютерного редактора, равен 3,5 кб. сколько символов содержит этот текст?
3. два текста содержат одинаковое количество символов. первый составлен в алфавите мощностью 32 символа, второй- мощностью 64 символа. во сколько раз отличается количество информации в этих текстах?
4. перевести:
15 кбайт в байты, в биты
12гбайт в мбайты, в кбайты, в байты
320 бит в байты, в кбайты
1024000 кбайт в мбайты , в гбайты
5. сколько килобайтов составит сообщение из 384 символов 16-ти символьного алфавита?
6. для записи текста использовался 256-символьный алфавит. каждая страница содержит 30 строк по 70 символов в строке. какой объем информации содержат 5 страниц текста?
7. сообщение занимает 3 страницы по 25 строк. в каждой строке записано по 60 символов. сколько символов в использованном алфавите, если всё сообщение содержит 1125 байтов?
8. сообщение занимает 2 страницы и содержит 1/16 кбайта информации. на каждой странице записано 256 символов. какова мощность использованного алфавита?

[сокращай если впадлу много писать]

1. История информатики как науки началась со второй половины XX века. Это было связано с появлением и распространением ЭВМ и начавшейся компьютерной революцией. Появление вычислительных машин в 40-50-е годы создало для информатики необходимую аппаратную поддержку, то есть благоприятную среду для ее развития как науки.

2. “общекультурная” составляющая – познакомить школьников с компьютерами, новой распространенной частью “культурного ландшафта”, среды обитания современного человека, дать представление о “процессах информатизации” в современном обществе;

“технологическая” составляющая – научить каждого пользоваться новыми массовыми “информационными технологиями” (клавиатура, текстовый редактор, электронные таблицы и т.п.);

“предпрофессиональная” составляющая – подготовка будущих “работников информационной сферы” – обучение программированию, устройству компьютеров, электроник е;

“общеобразовательная” составляющая – обучение “процедурному мышлению”;

“общепедагогическая” составляющая – кабинет информатики в школе, учитель информатики, новая “педагогическая культура”, обновление содержания, а главное – методов и организационных форм учебной работы (закрепившихся в информатике) во всех учебных предметах.

4.

5. Готфрид Вильгельм фон Лейбниц -  в 1679 году он усовершенствовал нотацию для интеграции и дифференциации, которые все еще используют сегодня.

 Чарльз Бэббидж -  в 1833 разработал проект универсальной цифровой вычислительной машины — прообраза ЭВМ

Лавлейс Августа Ада -  она разработала первые программы для аналитической машины Баббеджа, заложив тем самым теоретические основы программирования.

1. метод проектів. вимоги до використання методу проектівметод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. він застосовувався як у вітчизняній дидактиці, так і в закордонній. виник у 20-ті роки минулого століття у сша. цей метод пов'язують з ідеями гуманістичного напряму в філософії й освіті, висунутими американським філософом і педагогом дж. дьюї, а також його учнем в. х. килпатріком. останнім часом цьому методу приділяється пильна увага в багатьох країнах світу. метод проектів набув поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності студентів. "все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосовувати" - основна теза сучасного розуміння методу проектів. метод проектів  припускає можливість вирішення деякої проблеми. у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. методом завбачено певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій студентів з обов'язковою презентацією чи представленням отриманих результатів, що сприяє використанню дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.   метод проектів  - це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. мета використання методу  полягає у формуванні навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні учнів (студентів) різного віку за інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність учнів (студентів). серед основних вимог до використання даного методу доцільно виділити наступні: - наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи і, для розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук; - практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; - самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів; - визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних); - визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом; - використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких , які випливають з проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отримання даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду); - результати виконаних проектів мають бути певним чином оформлені (відеофільм, комп'ютерна газета, анімаційний мультфільм, веб-сторінка).   это то?