Кого називають натуралістами. учені — це люди, які цілеспрямовано вивчають явища навколишнього світу. тих, які досліджують явища природи, називають натуралістами. у минулому, вивчаючи здебільшого рослини і тварин, натуралісти шукали відповіді на запитання про їх будову, життєдіяльність, походження, різноманітність, взаємодію між собою тощо.учені-натуралісти не лише спостерігають та описують природу, а й проводять експерименти. один із таких експериментів провів у xviii ст. ійський натураліст джозеф прістлі. у результаті цього експерименту було встановлено, що рослини виділяють кисень — «газ життя».джозеф прістлі дослідженням натуралістів сприяли ічні подорожі.не всі погляди натуралістів залишаються донині правильними. частина з них застаріла. але це не применшує внеску вчених-натуралістів минулого для формування сучасних природничих наук. своїми працями вони започаткували цілеспрямоване дослідження тіл живої та неживої природи, яке до розвитку фізики, біології, хімії, ії, астрономії. неабияку увагу вчені-натуралісти минулих століть приділяли дослідженню організму людини. всесвітньо відомий лікар парацельс (1493— 1541 pp.) теж був натуралістом. він відстоював думку про те, що жива і нежива природа має однаковий склад. це давало йому змогу успішно добирати речовини для лікування хворих.здобутки лікаря і натураліста парацельса відкрили широкі горизонти для розвитку медицини. з тих пір минуло багато часу. нині аптеці є багато ліків, створених завдяки дослідженням учених.натуралісти ведуть спостереження за природою, пізнають її дослідницьким шляхом, описують побачене. завдяки науковій діяльності вчених- натуралістів сформувалися природничі науки — астрономія, біологія, фізика, ія, хімія.парацельсм. в. ломоносов (1711 — 1765). відомий російський природодослідник михайло васильович ломоносов здійснив багато відкриттів. зокрема, він дійшов висновку, що на землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. учений відкрив закон збереження маси речовин. м. ломоносов деякий час навчався в україні у києво-могилянській академії. потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.м. в. ломоносовчарлз дарвін чарлз дарвін (1809—1882). ійський учений-натураліст чарлз дарвін увійшов в історію природничих наук як дослідник походження видів живих організмів на землі. проведенню досліджень посприяло п’ятирічне навколосвітнє плавання в 1831—1836 pp. за цей час він зібрав велику кількість цінних для науки матеріалів (рештки викопних тварин, численні зразки рослин, описи спостережень за природою в різних куточках землі). завдяки зібраній ним колекції рослин і тварин стало відомо про поширення організмів на нашій планеті. чарлз дарвін зробив висновок, що вимерлі тварини й ті, які існують нині, мають спільне походження, але останні істотно змінилися. свої погляди природодослідник виклав у книжці «походження видів шляхом природного добору». усі примірники книжки було розкуплено за один день, що свідчить про видатні успіхи вченого. в. і. вернадський (1863—1945 рр). україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня володимиром івановичем вернадським. він став організатором і першим президентом академії наук україни, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку землі, в якій поширене життя. свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «біосфера» (1926 в. вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність україни.скарбничка знаньземля — єдина з усіх відомих планет, де існує життя. оболонка, в якій поширене життя, називається біосферою (мал. 8). вона охоплює частину атмосфери (заввишки близько 20 км від поверхні землі), частину літосфери — твердої оболонки (завглибшки 5 км) та всю гідросферу — водну оболонку землі.в. і. вернадськиймал. 8. складові біосферистаньте дослідниками природи нині юними натуралістами називають учнів, які під керівництвом учителя вивчають рослини і тварин у шкільних куточках живої природи, на станціях юних натуралістів тощо. ви також можете долучитися до одного з гуртків. водночас можна самостійно провести нескладне дослідження (тривалістю не менше місяця) за поведінкою, живленням, способом життя ї тварини. для фіксування результатів спостереження по можливості використовуйте фотографування. доберіть із різних джерел цікаві відомості про тварину, за якою спостерігаєте. з’ясуйте, персонажами яких казок, легенд чи пісень вона є.
#define _USE_MATH_DEFINES
#include <iostream>
#include <math.h>
using namespace std;
int main()
{
double a, b, alpha, s; // объявления переменных
setlocale(LC_ALL, "Russian");
cout << "\nБольшее основание: "; // ввод с клавиатуры
cin >> a;
cout << "\nМеньшее основание: ";
cin >> b;
cout << "\nУгол при большем основании: ";
cin >> alpha;
s = a * b / sin(alpha * M_PI / 180); // расчет площади трапеции , * M_PI / 180 для перевода градусов в радианы
cout << "\nПлощадь трапеции = " << s;
}
Объяснение:
#define _USE_MATH_DEFINES
#include <math.h>
эти две строки для M_PI, можно просто заменить на 3.14