купец на рынок рулон сукна длиной n вершков, но для уплаты пошлины ему нужно указать длину сукна в саженях, аршинах, пядях и вершках. ему – переведите длину сукна, записанного в вершках в сажени, аршины, пяди и вершки.
известно, что мера длины сажень состояла из трёх аршин. один аршин делился на четыре пяди. одна пядь состояла из 4 вершков.
напишите программу, которая купцу перевести длину сукна (вершки) в сажени, аршины, пяди и вершки.
9 программа получает на вход одно натуральное число n, не превосходящее 2 10 , –
длину сукна в вершках.
программа должна вывести 4 целых неотрицательных числа s, a, p, v – количество саженей, аршин, пядей и вершков, в сумме ровно n вершков,
при этом значение a должно быть меньше 3 (т. к. 3 аршина одну сажень), значение p должно быть меньше 4 (четыре пяди один аршин),
значение v должно быть меньше 4 (четыре вершка одну пядь).
комментарии:
вашу программу будет проверять робот, то есть не нужно писать диалоговую программ. если программа получает на вход одно число, значит его нужно просто считать (например x=int( cin » x; , read(x) и т.д.)
ку:
ст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність»[1] (І. Р. Гальперін)(рос.).
«Текст — певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність»[Джерело?] (В. В. Одинцов).
Найістотнішими текстовими ознаками є (А. П. Загнітко):
цілісність;зв'язність;структурна організованість;завершеність.Текст — середній елемент схеми комунікації, яку можна уявити у вигляді триелементної структури: автор (адресант) → текст → читач (адресат). Як серединний (проміжний) елемент комунікативного акту текст виявляє свою специфіку у кодуванні і декодуванні. Щодо мовця (адресанта) текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. Для сприйняття вміщеної у тексті інформації читач повинен її декодувати (А. П. Загнітко).
Текст породжується мовцем, тим, хто пише, відповідно до його задуму, з потребою найкращого передавання змісту. Текст редагується на етапі внутрішньої, мислиннєвої підготовки, а в письмовому варіанті — також в процесі саморедагування, відповідно до стилістичних норм мови, комунікативної доцільності в кожній окремій ситуації.
У сучасному мовознавстві виділилися два підходи у лінгвістичних дослідженнях текстів:
функціональна типологія (соціальні функції й мета використання текстів) іструктурна типологія (внутрішня організація текстів) (М. Р. Львов)[Джерело?].Перший напрям значно відтворює традиційну для риторики класифікацію, що зближує типи мовлення (тексту) з жанрами: це розповідь, опис, роздум. Інший, структурний, підхід («лінгвістика тексту») пов'язаний з виявленням, вивченням і моделюванням внутрішньотекстових зв'язків, причому вводиться поняття «компонента тексту» (абзацу, надфразної єдності, складного синтаксичного цілого тощо).
Основні категорії тексту[ред. • ред. код]Текст, особливо художній, на думку А. П. Загнітка, складний і багатоплановий, оскільки завданням його інтерпретації є вияв максимуму закладених у ньому думок і почуттів художника (автора). І тому тут доречно буде подати основні текстові категорії та розтлумачити їх.
Цілісність тексту пізнається через його взаємозв'язані категорії — категорію членованості і категорію зв'язності. Кожен компонент тексту характеризується відносною смисловою завершеністю.
Формальну зв'язність тексту називають когезією (В.Дреслер), зовнішньою злитістю (К.Кожевнікова); змістову зв'язність — когерентністю (В.Дреслер), внутрішньою злитістю (К.Кожевнікова), інтегративністю (І. Р. Гальперін) .
Нерозривна єдність доцентрових і відцентрових сил у тексті виявляється у проспекції і ретроспекції (А. П. Загнітко). Ретроспекція насичена такими компонентами, як тематичні слова (пам'ять, спогад), граматичний час — теперішній історичний, прислівники місця і часу («тоді», «там», «колись» тощо).
Художній текст не існує без сформульованої ідеї твору (концепта), який є визначальною його категорією. Ще одна категорія — модальність тексту — є обов'язковою у художньому творі. Поза нею текст як комунікативний елемент — не існує. «Модальність тексту починається ще до його створення: з першого акту авторського вибору — теми і проблеми твору» (А. П. Загнітко).
Якщо розглядати текст як структуровану одиницю, необхідно зазначити про наявність текстових парадигм:
жанрова (жанр визначає структурні особливості твору);функціонально-стильова (об'єднує тексти за функціональним спрямуванням);індивідуально-авторська (об'єднує всі твори одного автора).Інформативність тексту — здатність тексту бути носієм завершеного повідомлення, передавати інформацію. Інформативність як важлива властивість тексту характеризує кількість інформації, що міститься в ньому, її важливість і новизну.
Засоби зв'язку в тексті[ред. • ред. код]Засобами зв'язку в тексті можуть бути такі елементи, що забезпечують єдність стилю:
Змістові, логічні і психологічні зв'язки:єдність місця, часу, дійових осіб;зв'язок з минулим і майбутнім (єдність сюжету).Літературні, риторичні засоби зв'язку: