Необхідність пошуку потрібної інформації у людини виникає повсякчас, незалежно від сфери її професійних інтересів: з якої платформи відправляється потяг на Хмельницький, як приготувати вареники з вишнями, яку будову має молекула води, скільки днів тривала друга світова війна, чи справджується прикмета про чорну кішку, яка частота змінного електричного струму в побутовій електричній мережі, яке закінчення мають іменники третьої відміни в родовому відмінку однини та ін. Відповіді на частину з цих запитань людина може отримати зі своєї пам'яті, для отримання інших необхідно звернутися до інформаційної системи залізничного вокзалу, переглянути кулінарну книгу, довідник з хімії, фізики чи електротехніки, посібник з правопису тощо. Для полегшення пошуку потрібної інформації людство придумало багато засобів – універсальні енциклопедії і енциклопедії з предметних галузей, довідники і словники, довідкові бюро та інформаційні табло та ін. Обсяги повідомлень, які накопичило людство, невпинно зростають Так, при розкопках стародавнього міста шумерів Ур було знайдено більше 20 тисяч глиняних табличок з відомостями про звичаї давнього народу, його легенди та історичні події, що відбувалися більше, ніж 5 тисяч років тому. Знаменита Олександрійська бібліотека, яка була заснована в Єгипті у ІІІ ст. до нашої ери, за різними джерелами містила від 100 до 700 тисяч рукописів. Сьогоднішні бібліотеки вражають обсягами різноманітних даних. Найбільшою в світі вважається Британська бібліотека в Лондоні, яка нараховує більше 150 млн. одиниць зберігання, а найбільша бібліотека нашої країни – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в Києві нараховує більше 15 млн. одиниць зберігання. Вчені запевняють, що зберігання великих обсягів даних виправдано тільки за умови, якщо пошук потрібних даних здійснюється швидко і подаються вони в доступній для розуміння формі. Ці умови забезпечують сучасні технології зберігання даних. Основою цих технологій є комп’ютеризовані бази даних.
#include <iostream>
using namespace std;
int main(){
setlocale(LC_ALL, "Russian");
int a;
cout<<"Введи размерность"<<endl;
cin>>a;
int arr[a+1][a+1];
for (int i=1; i<a+1; ++i)
for(int j=1; j<a+1; ++j)
arr[i][j]=i*j;
for (int i=1; i<a+1; ++i) {arr[i][0]=i;arr[0][i]=i;}
cout<<" ";
for (int i=1; i<a+1; ++i){cout<<arr[i][0]<<" ";}
cout<<endl;
for (int i=1; i<a+1; ++i){
for(int j=0; j<a+1; ++j)
cout<<arr[i][j]<<" ";
cout<<endl;
}
return 0;
}
Т.к. в условии про оформление ничего не сказано, то сделал самое обычное