Кого називають натуралістами. учені — це люди, які цілеспрямовано вивчають явища навколишнього світу. тих, які досліджують явища природи, називають натуралістами. у минулому, вивчаючи здебільшого рослини і тварин, натуралісти шукали відповіді на запитання про їх будову, життєдіяльність, походження, різноманітність, взаємодію між собою тощо.учені-натуралісти не лише спостерігають та описують природу, а й проводять експерименти. один із таких експериментів провів у xviii ст. ійський натураліст джозеф прістлі. у результаті цього експерименту було встановлено, що рослини виділяють кисень — «газ життя».джозеф прістлі дослідженням натуралістів сприяли ічні подорожі.не всі погляди натуралістів залишаються донині правильними. частина з них застаріла. але це не применшує внеску вчених-натуралістів минулого для формування сучасних природничих наук. своїми працями вони започаткували цілеспрямоване дослідження тіл живої та неживої природи, яке до розвитку фізики, біології, хімії, ії, астрономії. неабияку увагу вчені-натуралісти минулих століть приділяли дослідженню організму людини. всесвітньо відомий лікар парацельс (1493— 1541 pp.) теж був натуралістом. він відстоював думку про те, що жива і нежива природа має однаковий склад. це давало йому змогу успішно добирати речовини для лікування хворих.здобутки лікаря і натураліста парацельса відкрили широкі горизонти для розвитку медицини. з тих пір минуло багато часу. нині аптеці є багато ліків, створених завдяки дослідженням учених.натуралісти ведуть спостереження за природою, пізнають її дослідницьким шляхом, описують побачене. завдяки науковій діяльності вчених- натуралістів сформувалися природничі науки — астрономія, біологія, фізика, ія, хімія.парацельсм. в. ломоносов (1711 — 1765). відомий російський природодослідник михайло васильович ломоносов здійснив багато відкриттів. зокрема, він дійшов висновку, що на землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. учений відкрив закон збереження маси речовин. м. ломоносов деякий час навчався в україні у києво-могилянській академії. потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.м. в. ломоносовчарлз дарвін чарлз дарвін (1809—1882). ійський учений-натураліст чарлз дарвін увійшов в історію природничих наук як дослідник походження видів живих організмів на землі. проведенню досліджень посприяло п’ятирічне навколосвітнє плавання в 1831—1836 pp. за цей час він зібрав велику кількість цінних для науки матеріалів (рештки викопних тварин, численні зразки рослин, описи спостережень за природою в різних куточках землі). завдяки зібраній ним колекції рослин і тварин стало відомо про поширення організмів на нашій планеті. чарлз дарвін зробив висновок, що вимерлі тварини й ті, які існують нині, мають спільне походження, але останні істотно змінилися. свої погляди природодослідник виклав у книжці «походження видів шляхом природного добору». усі примірники книжки було розкуплено за один день, що свідчить про видатні успіхи вченого. в. і. вернадський (1863—1945 рр). україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня володимиром івановичем вернадським. він став організатором і першим президентом академії наук україни, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку землі, в якій поширене життя. свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «біосфера» (1926 в. вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність україни.скарбничка знаньземля — єдина з усіх відомих планет, де існує життя. оболонка, в якій поширене життя, називається біосферою (мал. 8). вона охоплює частину атмосфери (заввишки близько 20 км від поверхні землі), частину літосфери — твердої оболонки (завглибшки 5 км) та всю гідросферу — водну оболонку землі.в. і. вернадськиймал. 8. складові біосферистаньте дослідниками природи нині юними натуралістами називають учнів, які під керівництвом учителя вивчають рослини і тварин у шкільних куточках живої природи, на станціях юних натуралістів тощо. ви також можете долучитися до одного з гуртків. водночас можна самостійно провести нескладне дослідження (тривалістю не менше місяця) за поведінкою, живленням, способом життя ї тварини. для фіксування результатів спостереження по можливості використовуйте фотографування. доберіть із різних джерел цікаві відомості про тварину, за якою спостерігаєте. з’ясуйте, персонажами яких казок, легенд чи пісень вона є.
Var i, j, lensi, lensj, k, z, ni, nj, p: integer; // i - числитель числа, j - знаменатель числа, k, z - счетчики циклов; lensi - длина числителя (двухзначный или трехзначный); lensj - длина знаменателя (двухзначный или трехзначный); ni и nj - числитель и знаменатели нового числа (например, было 48/98. вычеркнули 8 и 8, получилось 4/9, где ni = 4, а nj = 9); p - индекс массива newd, rez: real; // rez - здесь хранится результат деления числителя на знаменатель; newd - здесь хранится результат деления числителя на знаменатель при условии, что вычеркнуты цифры в rez A, B, si, sj, nis, njs: string; // A, B, si, sj - временные переменные для хранения числителя и знаменателя в формате строк; nis, njs - переменные для хранения НОВОГО числителя и знаменателя в формате строк; W - просто строка, выводящая результат W: array[1..10000] of string; // массив, сравнивающий строки для вывода уникальных begin p := 2; for i := 10 to 500 do // начало цикла, перебирающего все числа до числа 500/500 for j := 10 to 500 do begin rez := i / j; // здесь хранится значение деления, грубо говоря тут 49/98 (по примеру) si := IntToStr( i ); // конвертируем числитель в строковый формат, чтобы было удобнее работать с отдельными его цифрами sj := IntToStr( j ); // аналогично, только со знаменателем lensi := length( si ); // узнаем длину числителя (может быть 2 или 3 - в зависимости от количества разрядов) lensj := length( sj ); // аналогично, только со знаменателем A := si; // создаем временные переменные, чтобы "вырезать" цифры B := sj;
for k := 1 to lensi do // цикл сравнивания текущей цифры числителя с текущей цифрой знаменателя for z := 1 to lensj do begin nis := si; njs := sj; if ( A[ k ] = B[ z ] ) then begin // если цифра в числителе равна цифре в знаменателе Delete( nis, k, 1 ); // то она вычеркивается в числителе Delete( njs, z, 1 ); // и вычеркивается в знаменателе ni := StrToInt( nis ); // новое число уже БЕЗ одинаковых цифр цифр nj := StrToInt( njs ); newd := ni / nj; // результат деления нового числа, грубо говоря тут 4/8 (по примеру) if ( newd = rez ) then begin // если результат деления числа равен результату деления нового числа (которые без одинаковых цифр), то выводим интересную дробь W[p] := IntToStr(i) + '/' + IntToStr(j) + ' = ' + IntToStr(ni) + '/' + IntToStr(nj); if ( W[p] <> W[p - 1] ) then begin writeln(W[p]); inc(p); end; end; end; end; end; end.
newd, rez: real; // rez - здесь хранится результат деления числителя на знаменатель; newd - здесь хранится результат деления числителя на знаменатель при условии, что вычеркнуты цифры в rez
A, B, si, sj, nis, njs: string; // A, B, si, sj - временные переменные для хранения числителя и знаменателя в формате строк; nis, njs - переменные для хранения НОВОГО числителя и знаменателя в формате строк; W - просто строка, выводящая результат
W: array[1..10000] of string; // массив, сравнивающий строки для вывода уникальных
begin
p := 2;
for i := 10 to 500 do // начало цикла, перебирающего все числа до числа 500/500
for j := 10 to 500 do begin
rez := i / j; // здесь хранится значение деления, грубо говоря тут 49/98 (по примеру)
si := IntToStr( i ); // конвертируем числитель в строковый формат, чтобы было удобнее работать с отдельными его цифрами
sj := IntToStr( j ); // аналогично, только со знаменателем
lensi := length( si ); // узнаем длину числителя (может быть 2 или 3 - в зависимости от количества разрядов)
lensj := length( sj ); // аналогично, только со знаменателем
A := si; // создаем временные переменные, чтобы "вырезать" цифры
B := sj;
for k := 1 to lensi do // цикл сравнивания текущей цифры числителя с текущей цифрой знаменателя
for z := 1 to lensj do
begin
nis := si;
njs := sj;
if ( A[ k ] = B[ z ] ) then begin // если цифра в числителе равна цифре в знаменателе
Delete( nis, k, 1 ); // то она вычеркивается в числителе
Delete( njs, z, 1 ); // и вычеркивается в знаменателе
ni := StrToInt( nis ); // новое число уже БЕЗ одинаковых цифр цифр
nj := StrToInt( njs );
newd := ni / nj; // результат деления нового числа, грубо говоря тут 4/8 (по примеру)
if ( newd = rez ) then begin // если результат деления числа равен результату деления нового числа (которые без одинаковых цифр), то выводим интересную дробь
W[p] := IntToStr(i) + '/' + IntToStr(j) + ' = ' + IntToStr(ni) + '/' + IntToStr(nj);
if ( W[p] <> W[p - 1] ) then begin writeln(W[p]);
inc(p);
end;
end;
end;
end;
end;
end.