В процессе механического движения положение тела в пространстве меняется с течением времени. До сегодняшнего дня при решении большинства задач на движение тел, мы использовали понятие «путь». Оно вам хорошо известно. Напомним, что путь — это длина траектории, пройденной телом за время наблюдения.
А траектория — это воображаемая линия в пространстве, по которой движется тело.
Путь чаще всего обозначают малой латинской буквой s, а единицей пути в СИ является метр.
Путь — это скалярная величина, то есть величина, имеющая числовое значение, но не имеющия направления
Положение тела через некоторый промежуток времени можно определить, зная траекторию движения, начальное положение тела на траектории и пройденный телом за этот промежуток времени путь. Если же траектория движения тела неизвестна, то его положение в некоторый момент времени определить нельзя, поскольку один и тот же путь тело может пройти в разных направлениях. Покажем это.
Пусть, например, из лыжной базы в 20 километрах к северу от города вышел лыжник и за 2,5 часа километров пути. Как определить, куда он пришёл? Ведь он мог находиться в различных местах, удалённых от лыжной базы не более чем на 20 километров. Он мог дойти, например, до города. А мог, пройдя в каком-либо направлении 10 километров, вернуться на базу. В любом случае путь будет равен 20 километрам, но положение лыжника в пространстве будет разным.
Поэтому для определения положения лыжника нам необходимо знать направление его движения и расстояние, пройденное им в этом направлении. Направленный отрезок прямой, соединяющий начальное положение тела с его конечным положением, называется перемещением тела.
Таким образом, перемещение — это векторная величина, то есть имеет направление и числовое значение (модуль).
Обозначается перемещение, как и путь, малой латинской буквой s, только со стрелочкой над ней. Единицей перемещения в СИ является метр.
Таким образом, если знать начальное положение тела и его перемещение за некоторый промежуток времени, то можно легко определить положение тела в конце этого промежутка времени.
— А как складываются или вычитаются между собой пути и как перемещения?
Так как путь — это величина скалярная, то пройденные пути складываются и вычитаются арифметически. Например, если известно, что катер проплыл 10 километров на север. Затем 15 километров на восток и ещё 30 километров на юго-восток, то общий путь, пройденный катером, равен 55 километрам.
Відповідь: 1.Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними.
2.Цикл із передумовою (або цикл-«поки») — це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з передумовою ще називається «циклом While-Do».
WHILE <умова> DO <оператор>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:=1; S: =0;
WHILE m<=100 DO
begin
S:=S+m;
m:=m+1;
end;
3.Цикл із післяумовою (або цикл-«до») — це цикл, у якому тіло циклу виконується доти, поки умова, задана після тіла циклу, не стане правильною. Якщо умова стає правильною, то робота циклу припиняється й управління передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з післяумовою ще називається «цикл Repeat-Until».
REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:= 0; S: = 0;
REPEAT
m:=m +1;
S:=S+m;
UNTIL m >= 100;
4.Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):
for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >; де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці.
Приклад. s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i;
Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння
S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z.
5.Якщо умова у вказівці повторення хибна при першій же перевірці, тотіло циклу не виконується жодного разу. Умова вказівки є умовоювходження в цикл.2. Умову вказівки повторення з передумовою необхідно підбирати такимчином, щоб в деякий момент вона змінила своє значення з TRUE на FALSE,інакше виникне ситуація “зациклювання” програми.3. Програмісту необхідно самому потурбуватись про необхідністьзбільшення (зменшення) лічильника циклу на 1. Це можна зробити такимчином І:=І+1.4. Входження в тіло вказівки повторення можливе тільки через заголовокцієї вказівки.
6.Рекурентним співвідношенням називається формула виду an+1=F(an,an-1,...,an-k+1), де F деяка функція від k аргументів, яка дозволяє обчислити наступні члени числової послідовності через значення попередніх членів.
Конспект урока "Перемещение"
Объяснение:
В процессе механического движения положение тела в пространстве меняется с течением времени. До сегодняшнего дня при решении большинства задач на движение тел, мы использовали понятие «путь». Оно вам хорошо известно. Напомним, что путь — это длина траектории, пройденной телом за время наблюдения.
А траектория — это воображаемая линия в пространстве, по которой движется тело.
Путь чаще всего обозначают малой латинской буквой s, а единицей пути в СИ является метр.
Путь — это скалярная величина, то есть величина, имеющая числовое значение, но не имеющия направления
Положение тела через некоторый промежуток времени можно определить, зная траекторию движения, начальное положение тела на траектории и пройденный телом за этот промежуток времени путь. Если же траектория движения тела неизвестна, то его положение в некоторый момент времени определить нельзя, поскольку один и тот же путь тело может пройти в разных направлениях. Покажем это.
Пусть, например, из лыжной базы в 20 километрах к северу от города вышел лыжник и за 2,5 часа километров пути. Как определить, куда он пришёл? Ведь он мог находиться в различных местах, удалённых от лыжной базы не более чем на 20 километров. Он мог дойти, например, до города. А мог, пройдя в каком-либо направлении 10 километров, вернуться на базу. В любом случае путь будет равен 20 километрам, но положение лыжника в пространстве будет разным.
Поэтому для определения положения лыжника нам необходимо знать направление его движения и расстояние, пройденное им в этом направлении. Направленный отрезок прямой, соединяющий начальное положение тела с его конечным положением, называется перемещением тела.
Таким образом, перемещение — это векторная величина, то есть имеет направление и числовое значение (модуль).
Обозначается перемещение, как и путь, малой латинской буквой s, только со стрелочкой над ней. Единицей перемещения в СИ является метр.
Таким образом, если знать начальное положение тела и его перемещение за некоторый промежуток времени, то можно легко определить положение тела в конце этого промежутка времени.
— А как складываются или вычитаются между собой пути и как перемещения?
Так как путь — это величина скалярная, то пройденные пути складываются и вычитаются арифметически. Например, если известно, что катер проплыл 10 километров на север. Затем 15 километров на восток и ещё 30 километров на юго-восток, то общий путь, пройденный катером, равен 55 километрам.
Відповідь: 1.Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними.
2.Цикл із передумовою (або цикл-«поки») — це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з передумовою ще називається «циклом While-Do».
WHILE <умова> DO <оператор>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:=1; S: =0;
WHILE m<=100 DO
begin
S:=S+m;
m:=m+1;
end;
3.Цикл із післяумовою (або цикл-«до») — це цикл, у якому тіло циклу виконується доти, поки умова, задана після тіла циклу, не стане правильною. Якщо умова стає правильною, то робота циклу припиняється й управління передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з післяумовою ще називається «цикл Repeat-Until».
REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:= 0; S: = 0;
REPEAT
m:=m +1;
S:=S+m;
UNTIL m >= 100;
4.Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):
for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >; де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці.
Приклад. s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i;
Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння
S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z.
5.Якщо умова у вказівці повторення хибна при першій же перевірці, тотіло циклу не виконується жодного разу. Умова вказівки є умовоювходження в цикл.2. Умову вказівки повторення з передумовою необхідно підбирати такимчином, щоб в деякий момент вона змінила своє значення з TRUE на FALSE,інакше виникне ситуація “зациклювання” програми.3. Програмісту необхідно самому потурбуватись про необхідністьзбільшення (зменшення) лічильника циклу на 1. Це можна зробити такимчином І:=І+1.4. Входження в тіло вказівки повторення можливе тільки через заголовокцієї вказівки.
6.Рекурентним співвідношенням називається формула виду an+1=F(an,an-1,...,an-k+1), де F деяка функція від k аргументів, яка дозволяє обчислити наступні члени числової послідовності через значення попередніх членів.
7.- не знаю
8.- не знаю
Пояснення: