1) Var n,m,max,min:integer; Begin write('Введите число: '); readln(n); min:=9; max:=0; while n>0 do begin m:=n mod 10; if m<min then min:=m; if m>max then max:=m; n:=n div 10; end; writeln('Максимальное число: ',max); writeln('Минимальное число: ',min); End. 2) var i,count: integer; n,s:string; begin writeln('Введите число: '); readln(s); writeln('Введите цифру: '); readln(n); for i:=1 to length(s) do if(s[i]=n)then count:=count+1; writeln('Количество раз, когда встречается цифра = ',count); end.
Усі дані у комп'ютері зберігаються у пам'яті. Щоб отримати доступ до даних нам необхідно знати де саме у пам'яті вони знаходяться. Пам'ять комп'ютера поділена на комірки, і кожна комірка має свій номер. Отже у якості місця у пам'яті можна вказати її номер (адрес). На самому початку розвитку комп'ютерної техніки люди писали програми у машиних кодах, тобто у прямих інструкціях для процесора, і місцезнаходження даних так і визначали — вказуючи їх адрес у пам'яті. Це була дуже кропітка і складна робота, припуститись помилки було дуже легко. Згодом була написана програма Асемблер (Assembler, складальник), яка отримувала програму у текстовому вигляді і перекодувала її у машині коди для процесора. Програма складалась з інструкцій для процесора, але вже у більш зрозумілому для людини вигляді. А для звернення до певної комірки пам'яті замість адреси комірки почали використовувати мнемонічні імена. Це набагато полегшило процес розробки програм, а правила представлення машиних команд у текстовому вигляді назвали "мова Асемблера". Можна сказати що мова Асемблера — це перша мова програмування.
Var
n,m,max,min:integer;
Begin
write('Введите число: ');
readln(n);
min:=9;
max:=0;
while n>0 do
begin
m:=n mod 10;
if m<min then min:=m;
if m>max then max:=m;
n:=n div 10; end;
writeln('Максимальное число: ',max);
writeln('Минимальное число: ',min);
End.
2)
var
i,count: integer;
n,s:string;
begin
writeln('Введите число: ');
readln(s);
writeln('Введите цифру: ');
readln(n);
for i:=1 to length(s) do
if(s[i]=n)then
count:=count+1;
writeln('Количество раз, когда встречается цифра = ',count);
end.
Усі дані у комп'ютері зберігаються у пам'яті. Щоб отримати доступ до даних нам необхідно знати де саме у пам'яті вони знаходяться. Пам'ять комп'ютера поділена на комірки, і кожна комірка має свій номер. Отже у якості місця у пам'яті можна вказати її номер (адрес). На самому початку розвитку комп'ютерної техніки люди писали програми у машиних кодах, тобто у прямих інструкціях для процесора, і місцезнаходження даних так і визначали — вказуючи їх адрес у пам'яті. Це була дуже кропітка і складна робота, припуститись помилки було дуже легко. Згодом була написана програма Асемблер (Assembler, складальник), яка отримувала програму у текстовому вигляді і перекодувала її у машині коди для процесора. Програма складалась з інструкцій для процесора, але вже у більш зрозумілому для людини вигляді. А для звернення до певної комірки пам'яті замість адреси комірки почали використовувати мнемонічні імена. Це набагато полегшило процес розробки програм, а правила представлення машиних команд у текстовому вигляді назвали "мова Асемблера". Можна сказати що мова Асемблера — це перша мова програмування.