#include необходим для подключения заголовочных файлов из стандартной библиотеки C/C++ (в этом случае название заголовочного файла указывается в угловых скобках, например, #include <cstdlib>) или заголовочных файлов сторонних библиотек (в этом случае название указывается в двойных кавычках, например, #include "sqlite3.h").
using namespace std используется для выбора пространства имён std по-умолчанию. В библиотеках могут быть использованы различные пространства имён, ограничивающие область видимости функций, классов и глобальных переменных. В стандартной библиотеке используется пространство имён std, указывающее на то, что данная конструкция является частью стандартной библиотеки. Если не использовать никакое пространство имён, то даже при подключении заголовочного файла (например применив вызов #include <iostream>), мы не сможем явно использовать элементы этой библиотеки, которые объявлены в пространстве имён std. Т.е. вызов cout << "Привет, мир!" вызовет ошибку, что объект cout не найден. Это происходит потому, что данный объект имеет область видимости только внутри пространства имён std. Но мы можем его вызвать, явно указав, в каком пространстве имён следует искать данный объект. Для этого необходимо перед именем объекта указать имя пространства имён, в котором он находится. Пример:
#include <iostream>
int main() { cout <<"Hello!" // Ошибка - не указано пространство имён std::cout <<"Hello!" // Нет ошибки - вызов объекта из пространства имён std, указанного явным образом }
1. метод проектів. вимоги до використання методу проектівметод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. він застосовувався як у вітчизняній дидактиці, так і в закордонній. виник у 20-ті роки минулого століття у сша. цей метод пов'язують з ідеями гуманістичного напряму в філософії й освіті, висунутими американським філософом і педагогом дж. дьюї, а також його учнем в. х. килпатріком. останнім часом цьому методу приділяється пильна увага в багатьох країнах світу. метод проектів набув поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності студентів. "все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосовувати" - основна теза сучасного розуміння методу проектів. метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми. у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. методом завбачено певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій студентів з обов'язковою презентацією чи представленням отриманих результатів, що сприяє використанню дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. метод проектів - це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. мета використання методу полягає у формуванні навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні учнів (студентів) різного віку за інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність учнів (студентів). серед основних вимог до використання даного методу доцільно виділити наступні: - наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи і, для розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук; - практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; - самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів; - визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних); - визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом; - використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких , які випливають з проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отримання даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду); - результати виконаних проектів мають бути певним чином оформлені (відеофільм, комп'ютерна газета, анімаційний мультфільм, веб-сторінка). это то?
необходим для подключения заголовочных файлов из стандартной библиотеки C/C++ (в этом случае название заголовочного файла указывается в угловых скобках, например, #include <cstdlib>) или заголовочных файлов сторонних библиотек (в этом случае название указывается в двойных кавычках, например, #include "sqlite3.h").
using namespace std
используется для выбора пространства имён std по-умолчанию. В библиотеках могут быть использованы различные пространства имён, ограничивающие область видимости функций, классов и глобальных переменных. В стандартной библиотеке используется пространство имён std, указывающее на то, что данная конструкция является частью стандартной библиотеки. Если не использовать никакое пространство имён, то даже при подключении заголовочного файла (например применив вызов #include <iostream>), мы не сможем явно использовать элементы этой библиотеки, которые объявлены в пространстве имён std. Т.е. вызов cout << "Привет, мир!" вызовет ошибку, что объект cout не найден. Это происходит потому, что данный объект имеет область видимости только внутри пространства имён std. Но мы можем его вызвать, явно указав, в каком пространстве имён следует искать данный объект. Для этого необходимо перед именем объекта указать имя пространства имён, в котором он находится. Пример:
#include <iostream>
int main()
{
cout <<"Hello!" // Ошибка - не указано пространство имён
std::cout <<"Hello!" // Нет ошибки - вызов объекта из пространства имён std, указанного явным образом
}
как-то так...