В ячейке A1 находится формула. Формулу из ячейки A1 скопировали в ячейку A5 Выберите формулу которая окажется после копирования в ячейке A5 a) =B$1 + $C6 b) =B$1 + $C2 c) =D$1 + $C4 d) =B$1 + $C$6
Для введення в форму даних, які можуть мати тільки одне з двох допустимих значень, призначені елементи управління CheckBox, або прапорці. Прапорці дозволяють користувачеві дати відповідь на поставлене запитання. У разі позитивної відповіді користувач встановлює прапорець, і він набуває вигляду квадрата, в якому розміщена галочка. При невстановленому прапорці він має вигляд порожнього квадрата, позначаючи негативну відповідь на поставлене запитання. Можливий ще один стан прапорця, при якому він не визначений. У цьому стані він має вигляд галочки на сірому тлі.
Строишь таблицу истинности. Просто выполняешь каждое действие и заносишь его в таблицу. ⇒ импликация. Таблица истинности во вложении. Если математически, то это условие: a ≤ b. Если оно выполняется, то условие истинно. Т.е. если a = 1, b = 0, то a ⇒ b = 0(ложь). Во всех остальных случаях 1(истина).
Выполнять надо по приоритету, как в математике. Сначала отрицание ¬, умножение ∧, сложение ∨ и т.д. Импликацию ⇒ обычно делают в конце, если нет эквивалентности ~. Ну и стоит обращать внимание на скобки.
Для введення в форму даних, які можуть мати тільки одне з двох допустимих значень, призначені елементи управління CheckBox, або прапорці. Прапорці дозволяють користувачеві дати відповідь на поставлене запитання. У разі позитивної відповіді користувач встановлює прапорець, і він набуває вигляду квадрата, в якому розміщена галочка. При невстановленому прапорці він має вигляд порожнього квадрата, позначаючи негативну відповідь на поставлене запитання. Можливий ще один стан прапорця, при якому він не визначений. У цьому стані він має вигляд галочки на сірому тлі.
Строишь таблицу истинности. Просто выполняешь каждое действие и заносишь его в таблицу.
⇒ импликация. Таблица истинности во вложении. Если математически, то это условие: a ≤ b. Если оно выполняется, то условие истинно.
Т.е. если a = 1, b = 0, то a ⇒ b = 0(ложь). Во всех остальных случаях 1(истина).
Выполнять надо по приоритету, как в математике. Сначала отрицание ¬, умножение ∧, сложение ∨ и т.д. Импликацию ⇒ обычно делают в конце, если нет эквивалентности ~. Ну и стоит обращать внимание на скобки.