В языке за поискового сервера для обозначения логической̆ операции «ИЛИ» используется символ «|», а для обозначения логической̆ операции «И» – символ «&». В таблице выше приведены за и количество.
За Найдено страниц (в тыс.)
Химия 3300
Биология 2200
Химия | Биология 4400
Какое количество страниц (в тыс.) будет найдено по за Химия & Биология? Считается, что все за выполнялись практически одновременно, так что набор страниц, содержащих все искомые слова, не изменялся за время выполнения за
# Написать функцию date , принимающую 3 аргумента — день, месяц и год.
# Вернуть True, если такая дата есть в нашем календаре, и False иначе.
def is_year_leap(year):
"""
Принимает аргумент: порядковый номер года
Возвращает значение: если високосный год - True, иначе - False
"""
if year % 4 != 0:
return False
elif year % 100 == 0:
if year % 400 == 0:
return True
else:
return False
else:
return True
def date(day, month, year):
"""
Принимает аргументы: день, месяц, год
Возвращает значение: если дата правильная - True, иначе - False
"""
# Задаем количество дней в месяцах невисокосного года
set_months = {1: 31,
2: 28,
3: 31,
4: 30,
5: 31,
6: 30,
7: 31,
8: 31,
9: 30,
10: 31,
11: 30,
12: 31}
# Проверяем заданы ли верно год и месяц
if year > 0 and (month >= 1 and month <= 12):
# Изменяем количество дней для февраля в високосных годах
if month == 2 and is_year_leap(year) == True:
set_months[2] = 29
# Проверяем задан ли верно день
if day in range(1, set_months[month]+1):
return True
else:
return False
else:
return False
# Тест кейсы
print(date(31, 12, 2020)) # Правильная дата
print(date(1, 0, 2000)) # Месяц вне диапазона
print(date(1, 1, 0)) # Год вне диапазона
print(date(29, 2, 2000)) # 29 февраля високосный год
print(date(29, 2, 1900)) # 29 февраля невисокосный год
Объяснение:
Навколо нас - море інформації, а наука інформатика якраз вирішує питання, як управляти цим морем. Тому вона і носить таку назву. Без досягнень інформатики не існувало б комп'ютерів, Інтернету та інших нових технологій, які вже стали для нас звичні. Не було б навіть обчислювальних машин, які можуть виробляти складні розрахунки за частки секунди. А розрахунки потрібні скрізь: на виробництві, в банках, на лініях транспорту. Життя було б набагато складніше, якби інформатика не розвинулася до такого рівня, як зараз.
Не було б пошукових систем, за до яких зараз можна відшукати потрібну інформацію. Я не кажу, що можна знайти будь-яку інформацію про будь-яку людину, тому що в світі завжди залишаються таємниці і секрети. Але більшість інформації, корисної в навчанні та повсякденному житті, знайти можна. Ну, і море всякого цікавого теж. Ще років двадцять тому для цього довелося б йти в бібліотеку і ритися там півдня.
Виникає питання, навіщо вивчати інформатику всім школярам? Адже далеко не всі стануть програмістами, системними адміністраторами, веб-дизайнерами? Напевно, сенс цього в тому, щоб всі розуміли, з чим вони стикаються щодня, як це діє. Адже не дарма наш час називається інформаційною епохою.