01 для социально- развития россии в xviii веке не характерно:
ослабление абсолютизма
сохранение и укрепление крепостного права
активная внешняя торговля
введение подушной подати
02 в чём выражалось отставание россии от передовых стран запада в начале xviiiв.:
отсутствие флота
отсутствие регулярной армии
всё перечисленное
слабое развитие мануфактурного производства
03 свод законов, принятый в правление алексея михайловича, получил название:
судебник
правда
соборное уложение
закон государства российского
04 выберите из списка события, произошедшие в правление петра i:
учреждение сената, синода, коллегий
раскол православной церкви, восстание с. разина
семилетняя война, учреждение московского университета
крымские и азовские походы
05 в каком городе было создано второе ополчение в период смуты:
в рязани
в нижнем новгороде
в ярославле
в смоленске
06 какое учебное заведение было открыто в 1687г.:
славяно-греко-латинская академия
московский университет
академия наук
первая цифирная школа
07 как называлось торгово-промышленное население городов в xviiв.:
приборные люди
приказные люди
посадские люди
ясачные люди
08 предприятие, основанное на разделение труда и ручной технике:
мануфактура
цех
мастерская
фабрика
09 северная война закончилась мирным договором, который получил название:
каспийский
ништадский
прутский

10 кто был избран новым царём на земском соборе 1613 г.:
алексей михайлович романов
василий шуйский
польский королевич владислав
михаил фёдорович романов

В кінці IV століття після поділу Римської імперії і перенесенняімператором Костянтином своїй резиденції в грецьку Візантію провідна рольу політичному, економічному та суспільному житті переходить в східнучастину. З цього часу починається епоха візантійської держави, центромякого стала його нова столиця - Константинополь. Історія архітектури 
Візантії ділиться на три періоди: ранній-візантійський (V-VIII ст.), Середньо -візантійський (VIII-XIII ст.) і позд-невізантійскій (XIII-XV ст.). Часомвищого розквіту був перший період, особливо час царювання Юстиніана 
(20-60 рр.. VI ст.), Коли Візантія перетворилася на могутню державу,скорила крім Греції і Малої Азії народи Передньої Азії, південного 
Середземномор'я, Італії та Адріатики.Продовжуючи античні традиції, Візантія успадкувала також культурнідосягнення завойованих народів. Глибокий синтез античних і східнихелементів складає характерну рису візантійської культури.Панування християнської ідеології позначилося на розвитку домінуючихтипів монументального кам'яного будівництва. Пошуки композиції церкви ввідповідно до призначення будівлі поєднувалися із завданням утвердженняімператорського могутності. Це зумовило відоме єдність пошуків івідносну спільність розвитку типів культових будівель, незважаючи нарегіональні відмінності, в яких виявлялися особливості і традиціїокремих народів.Найважливішим внеском Візантії в історію світового зодчества єрозвиток купольних композицій храмів, що виразилося в появі нових типівструктур - купольної базиліки, центричної церкви з куполом на восьмиопорах і хрестово-купольної системи. Розвиток перших двох типів падає наранньовізантійський період. Хрестово-купольна система храмів отрималашироке поширення в період середньо-візантійської архітектури.До візантійської епохи відноситься і складання монастирів як особливого типуархітектурних комплексів. Найбільш своєрідні заміські монастирі, звичайнощо представляють собою обнесені стінами укріплені пункти, усередині якихкрім житлових і господарських споруд ченців споруджувалася обширнатрапезна і домінуюче будівля - церква. Будинки й фортечні споруди,розташовуючись найчастіше на високому місці асиметрично, представлялисобою гармонійно узгоджені просторові композиції - ансамблі.

1480 год,15 век! Датой освобождения Руси от татаро-монгольского ига традиционно принято считать 1480-й год и связывать данное событие со Стоянием на Угре. Однако в реальности всё было намного сложнее. Борьба русского народа с завоевателями, начавшаяся уже в середине XIII века, давала свои результаты: на протяжении XIII-XV веков формы зависимости Руси от Орды постепенно менялись в сторону ослабления, а в 15 веке эта зависимость свелась в основном к уплате дани, при этом, в конце XIV и в XV веке были длительные периоды времени, когда дань вообще не уплачивалась и Московская Русь фактически являлась независимым государством. Кроме того, имеющиеся в нашем распоряжении данные источников позволяют утверждать, что прекращение даннической зависимости, а значит и освобождение Руси, произошло несколько раньше 1480 года.