1.Қазіргі уақытта қазақ халқы көшпелілердің рухани және материалдық мәдениетін жалғастырып отыр ма? 2.Зерттеуші И.Я.Слоцов қазақ ұсталарына қандай баға берді?Мысал келтір
3.Қазақ халқындағы өзара көмек көрсету тағы қандай жағдайда көрініс тапты?
4.Қазақ ою-өрнегінің негізгі композияциялық құрлымы қандай болды?
надо.
Карта битвы на Калке
Сражение на Калке началось ранним утром 31 мая 1223 года. Начало битвы не предвещало ничего плохого. Русско-половецкое войско теснило противника, монголы отступали с боями. Однако, в конечном итоге все решили разобщенные действия. Монголы ввели в бой резервы, в результате чего завладели полным преимуществом. Изначально крупного успеха и прорыва обороны, достигло правое крыло конницы Субедея. Монголы разрезали армию противника на 2 части и обратили в бегство левое крыло русского войска, которым командовали Мстислав Удалой и Даниил Романович.
После этого началась осада оставшихся сил русских на Калке (половцы бежали еще в самом начале битвы). Осада длилась 3 дня. Монголы предпринимали один штурм за другим, но безрезультатно. Тогда они обратились к князьям с требованием сложить оружие, за что гарантировали им безопасный отход с поля битвы. Русичи согласились – монголы своего слова не сдержали и убили всех, кто сдался в плен. С одной стороны это была месть за убийство послов, с другой стороны – реакция на сдачу в плен. Ведь у монголов считает позорным пленение, лучше умереть в бою.
Битва на Калке достаточно подробно описана в летописях, где можно проследить ход событий:
Новгородская летопись. Указывает на то, что главная неудача в битве кроется в половцах, которые бежали, внеся сумятицу и панику. Именно бегство половцев отмечается, как ключевой фактор поражения.Ипатьевская летопись. Описывает в основном начало битвы, подчеркивая, что русские очень сильно теснили врага. Последующие события (бегство и массовую гибель русского войска) по данной летописи обусловлены введением монголами в бой резервов, которые и перевернули ход сражения.Суздальская летопись. Дает более детальныве причины поражения, которые связаны с тем, что было описано выше. Однако, в этом историческом документе указывается, что половцы бежали с боля битвы, поскольку монголы ввели резервы, чем испугали врага и получили перевес.
Дальнейшие события, после поражения, отечественные историки комментировать не любят. Однако, факт остается фактом – монголы сохранили жизнь всем русским князьям, военноначальникам и полководцам (убили после сдачи в плен только рядовых воинов). Но это не было великодушием, план был очень жесток…
Субедей приказал построить шатер, чтобы его армия могла славно отпраздновать победу. Шатер этот приказали строить на … русских князьях и полководцах. Пол в шатре был устелен на телах еще живых русских князей, а сверху пили и веселились монголы. Это была страшная смерть для всех, кто сдался в плен.
Объяснение:
Ілля Мечников — викладач Новоросійського університету в Одесі. Заснував разом із мікробіологом Миколою Гамалією першу в країні й другу у світі бактеріологічну станцію. Творець учення про імунітет. Микола Бекетов — професор Харківського університету, який створив при фізико-математичному факультеті фізико-хімічне відділення та лабораторію фізичної хімії. Один із засновників нової науки — фізичної хімії. Д.Заболотний і В.Високович зробили вагомий внесок у вивчення та лікування важких інфекційних захворювань. З Україною пов'язаний значний період життя основоположника військово-польової хірургії М.І.Пирогова. Тут він намагався зробити більш демократичною систему освіти, став опікуном навчального округу в Одесі, потім у Києві. Крім того, слід назвати геніального українського винахідника М.Кибальчича, який вже в ті часи запропонував ідею літального апарата (ракети) для польоту в космос (його іменем вже в ХХ ст. названо кратер на Місяці). В проекті Кибальчич обґрунтував вибір робочого тіла і джерела енергії апарата, висунув ідею про можливість застосування броньованого пороху для реактивного двигуна і про необхідність забезпечення програмованого режиму горіння пороху, розробив пристрої для подачі палива і регулювання запалювання. Подачу порохових шашок в камеру згорання Кибальчич планував забезпечувати за до автоматичних годинникових механізмів. Досліджуючи питання щодо стійкості польоту, Кибальчич зазначив, що стабілізація апарата може проводитися як відповідним розподілом мас, так і за до крил-стабілізаторів. В проекті досліджене питання про гальмування апарата при спуску. В кінці пояснювальної записки Кибальчич виказав думку про те, що успіх у вирішенні проблеми залежить від вибору співвідношення між масою корисного вантажу, габаритами порохових шашок і геометричними розмірами камери згорання двигунів.