1. Что было причиной дворцовых переворотов в XVIII в.?
а) появление самозванца б) изменение Петром I порядка престолонаследия
в) восстание под предводительством Е. Пугачева г) начало интервенции французских войск

2. Что характерно для экономического развития в XVII в.?
а) появление первых мануфактур
б) бурное развитие морской торговли
в) установление полной зависимости от стран Запада
г) преобладание численности городского населения над сельским

3. Дайте определение термину «ополчение»

4. Установите соответствие между элементами левого и правого столбиков. Одному элементу левого столбика соответствует один элемент правого.
Период российской истории Время
1. эпоха Петровских преобразований
2. «Золотой век» дворянства
3. «Бунташный век» А. XVII в.
Б. первая четверть XVIII в.
В. 1762-1796 гг.
Г. XVI

1 2 3

5. Установите хронологическую последовательность событий Северной войны
А. Нарвская конфузия
Б. битва у мыса Гангут
В. битва при Лесной
Г. провозглашение России империей
1 2 3

6. В годы чьего правления была проведена реформа, о которой говорится в документе?
«И ныне от Рождества Христова доходит 1699 г., а будущего генваря с 1 числа настает новый 1700 г., купно и новый столетний век; и для того доброго и полезного дела указал впредь лета счислять в приказах, и во всяких делах и крепостях писать с нынешнего генваря с 1 числа от Рождества Христова 1700 г.»
а) Ивана Грозного б) Алексея Михайловича в) Софьи Алексеевны г) Петра Великого

12. Расставьте предложенные ниже слова в местах пропусков. ответом должно быть сочетание соответствующих букв, поставленных в том порядке, в котором в тексте пропущены слова. Например, ДГВБА. Учтите, что одно из понятий (имен) лишнее.
А. Алексей Михайлович
Б. Астраханское и Казанское ханства
В. Восточная Сибирь и Дальний Восток
Г. Иван Грозный
Д. Крым и Причерноморье
Е. Прибалтика

Усиление Российского государства начинается в XVI в. в годы правления царя (1). В этом столетии к России были присоединены территории (2). На протяжении последующих столетий границы государства отодвигались все дальше и дальше на восток. В XVII в. в состав России были включены огромные территории (3). В первой четверти XVIII в. Российское государство, по образному выражению А.С. Пушкина, «прорубило окно в Европу», присоединив (4). Екатерина II поставила точку в решении основных внешнеполитических задач, стоящих перед империей, и объявила (5) территорией России.

Задать вопрос

Войти

АнонимИстория03 декабря 19:49

В чём заключалась цель переселенческой политики царского правительства?

ответ или решение1

Попов Игорь

На протяжении всей своей истории российское государство развивалось и расширялось за счет присоединения новых земель. С течением времени на присоединенные территории переселяли людей. Это делалось для того, чтобы у коренного населения не возникало желания и возможности стремиться к отделению. То есть для укрепления этих земель. Эта политика длилась практически на всем протяжении правления императорской династии Романовых. Необходимо отметить, что переселенческая политика правительства имела успех, так как все присоединенные земли стали для России исконно русскими, а местное население слилось с переселенным

Розвиток освіти у добу козаччини та в період Київської Русі

Доба Великокняжої України-Русі. Доба козаччини. Підручники та посібники в Україні. Розвиток науки. Видатні наукові діячі

Україна має давні традиції освіти. Ще Князь Київський Володимир Великий, за словами літописця “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир.

Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. Світська освіта була нижчою за релігійну, бо остання вимагала досконалого освоєння Святого Письма.

Мережа шкіл княжої доби не обмежувалася Києвом, центром держави. Так відомо, що 900 р. тому Нестор-Літописець здійснив подорож до Володимира-Волинського з метою “смотрєнія ради училищ і поставлення вчителів.

Основою вищої науки була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латині та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300-400 вчених, які добре володіли грецькою[1]. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Русі була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода.

Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. В “Повісті минулих літ” говориться: “Любив Ярослав книги... Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості... Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина... В книгах - світло мудрості В 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека - Бібліотека Софійського Собору або за іншою назвою - Бібліотека Ярослава Мудрого. За оцінками ряду дослідників вона налічувала понад 950 книг[4]. Як встановлено, більшість з них була церковними, богослужебними. Поряд з ними в Русі-Україні поширювалися трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Книжкові майстерні були засновані й в інших містах Київської Русі - Новгороді Великому, Чернігові, Полоцьку. Власне, на нашу думку, можна говорити про елементи просвіченої монархії часів Ярослава Мудрого.