1.что означало понятие «восстановление республики» в начале правления Октавиант Августа? Объясните, какое значение оно имело: а) для римлян б) для самого императора
2. Расскажите как Октавиан Август установил единоличную власть.какие функции он совмещал ?
3. Почему время правления августа названо золотым веком римской поэзии?
Имена каких выдающихся римлян вошли в историю мировой культуры?
Чем эти люди?
4.В чём выражалось обожествление императора в Римском обществе? Какие памятники ,произведения об этом свидетельствуют ?
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
На севоро -востоке обитали такие финские племена как: карелы, чудь, эсты и сумь. Как правило, это были мирные народы, дружившие со славянскими племенными союзами. С варягами, промышлявшими различного рода разбоем, у восточных славян не складывались положительные отношения, ровно так же, как и с Хазарским каганатом, находившимся по соседству. Данное мощное государство неоднократно совершало грабительские набеги на древнерусскую землю. Это соседство славян с Великой степью долгое время угрожало самому существованию славянского народа. Именно из-за таких набегов и было принято решение объединить военные силы.Помимо варварских кочевых народов восточные славяне граничили с Византией, с которой заключали торговые договора, а также перенимали различный опыт (ремесленничество, военное дело и пр.). Кроме того, наши предки тоже совершали набеги на этот великий город.