1. Что являлось поводом к началу войны?
А)захват войсками Литовского ордена Пскова
Б)убийство русского посла в Великом Княжестве Литовском
В)прекращение выплаты «юрьевской дани»
2. С кем Русское государство воюет в начальный период войны, 1558-1560 гг.?
А)Ливонский орден и Ливонская конфедерация
Б)Великое Княжество Литовское
В)РечьПосполитая
3. Какой город, экономический центр Великого Княжества Литовского, был осаждён и взят русскими войсками в 1563 году?
А)Рига
Б)Полоцк
В)Вильна
4. Какое событие, произошедшее в Русском царстве вне Ливонского театра военных действий, оказало влияние на перелом войны не в пользу Ивана IV?
А) введение опричнины
Б) разорение Москвы Крымским ханом ДевлетГиреем
В)поход Ивана IV на Казань
5. Как звали русского политического деятеля, писателя, мецената, полководца, командующего Западной армией Русского Царства, перешедшего на сторону Литвы?
А) В. И. Шуйский
Б) Ф. Басманов
В) А. М. Курбский
6. В каком городе было заключено перемирие с Речью Посполитой?
А) Орешек
Б)Запольский Ям
В) Ревель
7. Кто являлся главнокомандующим польско-литовской армией на последнем этапе Ливонской войны?
А) Филон Кмита
Б) А. М. Курбский
В) Стефан Баторий
8. Что такое Люблинская уния?
А) сепаратный мир Великого Княжества Литовского и Русского Царства
Б) соглашение между Ливонским орденом и Крымским Царством
В) договор объединения Великого Княжества Литовского и Королевства Польского в федерацию
9. Какая европейская страна сначала неофициально, а потом в открытую вступила в войну с Русским Царством во второй половине 1570-х гг.?
А) Норвегия
Б) Англия
В) Швеция
10. С какой страной было заключено Плюсское перемирие?
А) Швеция
Б) Дания
В) Норвегия

11. Даты Ливонской войны
А) 1565-1572
Б) 1551-1556
В) 1558-1583

Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. китайська цивілізація переживала кризу. Її наслідком стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.

Нарешті, 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581 – 618 рр.).

Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Останній імператор дому Суй Ян Ді був убитий змовниками і до влади доступилася династія Тан (618 – 907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви. А продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.

Династія Тан проводила активну завойовницьку зовнішню політику. Китай воював проти тюрків-кочівників і на початку VІІ ст. розгромив їх. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.

Помітні зрушення відбувалися тоді й у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру із цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Скрізь діяли водяні млини. З’явилися перші вироби із порцеляни.

Объяснение:

Угощались блинами. Катались на санях с гор и на лошадях. Устраивались кулачные бои. Сжигали чучело зимы. Заканчивался праздник Прощеным воскресеньем.

Юноши и девушки собирались на берегах рек и озер на веселые игрища. Плели венки из цветов и трав, украшали ими головы, водили хороводы, пели песни, плясали. Разжигали костры и прыгали через них. Купались на зорьке, собирали утреннюю росу, обливали водой каждого встречного. Собирали лекарственные травы.

Этот праздник начинался колядованием. По улицам ходили ряженые от одной избы к другой, выкрикивая величание хозяевам. Люди потчевали, угощали ряженых. Это было время уличных забав, вечеринок. Девушки устраивали гадания.