1 Дописать: 2.1. Этногенез казахов делится на два пернода: и. 2.2. Заключительный этап этногенеза казахов Связан с исторней государств: Ак ханства Орды и Могулистана. 2.3. В середине XV в. группа племен во главе с султанами . . откочевала из улуса в
Лук'я́н Кобили́ця (нім. Lucian Kobylytzia; 1812 — 24 жовтня 1851) — громадський і політичний діяч, керівник селянського руху на теренах австрійської частини Буковини у 1840-х років.
11.Заможні та впливові люди мали потребу у великій кількості дорогого одягу, щоб за його до утверджувати свій соціальний статус. При дворі французького короля Генріха IV (1589—1610) людину не вважали заможною, якщо в неї не було 25—30 туалетів різного фасону, які вона мусила міняти щодня. Аристократи й багатії уважно стежили за модою. У цей час у Європі поступово формуються національні моди: французька, англійська, італійська.
В епоху раннього італійського Відродження переважав розкішний костюм із яскравих і дорогих тканин: парчі, атласу й оксамиту із золотим і срібним шиттям. У XVI—XVII ст. віддавали перевагу більш стриманому костюму темних тонів із камзолом, що облягав тіло, штанами й пуфами, коротким плащем із дуже високим коміром, облямованим невеликим жабо. Значним попитом користувався одяг, що був прикрашений хутром. Часто мода формувалася в королівських дворах. Іспанський король Філіпп IV (1621—1665) установив при дворі суворі вимоги, що забороняли одяг яскравих кольорів. Навіть чужоземці допускалися до монарха лише «одягненими в чорне».
Лук'я́н Кобили́ця (нім. Lucian Kobylytzia; 1812 — 24 жовтня 1851) — громадський і політичний діяч, керівник селянського руху на теренах австрійської частини Буковини у 1840-х років.
Лук'ян Кобилиця
Лук`ян Кобилиця.jpg
Кобилиця — посол Рейхстагу
Народився
1812[1] або 1803[2][3]
Путила
Помер
24 жовтня 1851[1]
Підданство
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність
українець
Діяльність
Політик
Відомий завдяки
громадський діяч, політик, ватаг
Титул
«карпатський король», «гуцульський король»
Посада
посол Рейхстагу
Конфесія
православ'я
Вага
80к
Зріст
1.79
10) 1. Г
2.Б
3.А
4.В
11.Заможні та впливові люди мали потребу у великій кількості дорогого одягу, щоб за його до утверджувати свій соціальний статус. При дворі французького короля Генріха IV (1589—1610) людину не вважали заможною, якщо в неї не було 25—30 туалетів різного фасону, які вона мусила міняти щодня. Аристократи й багатії уважно стежили за модою. У цей час у Європі поступово формуються національні моди: французька, англійська, італійська.
В епоху раннього італійського Відродження переважав розкішний костюм із яскравих і дорогих тканин: парчі, атласу й оксамиту із золотим і срібним шиттям. У XVI—XVII ст. віддавали перевагу більш стриманому костюму темних тонів із камзолом, що облягав тіло, штанами й пуфами, коротким плащем із дуже високим коміром, облямованим невеликим жабо. Значним попитом користувався одяг, що був прикрашений хутром. Часто мода формувалася в королівських дворах. Іспанський король Філіпп IV (1621—1665) установив при дворі суворі вимоги, що забороняли одяг яскравих кольорів. Навіть чужоземці допускалися до монарха лише «одягненими в чорне».