Перші населені пункти на місці Мелітополя (Кіз-Яр і Новоолександрівка) виникли в 1785—1814 роках. У 1842 році село Новоолександрівка було перейменовано в місто Мелітополь і стало центром Мелітопольського повіту. Наприкінці XIX століття Мелітополь значно виріс завдяки торгівлі зерном, а в XX столітті став важливим промисловим центром регіону.
Територія Мелітополя була заселена з часів палеоліту. На Кам'яній могилі збереглися численні петрогліфи, найдавніші з яких датуються XXIV—XXII століттями до н. е.
У VII столітті до н. е. Північним Причорномор'ям заволоділи скіфи. До цього періоду відносяться скіфські поховання в Мелітопольському кургані (IV століття до н. е.), де були виявлені численні скіфські артефакти, в тому числі понад 4000 золотих прикрас.
У IV столітті землі Північного Причорномор'я захопили гуни, в VI столітті — авари, в VIII столітті — хозари. Після того як у 969 році князь Святослав Ігоревич розбив Хозарський каганат, на зміну їм прийшли племена печенігів. З XI століття на приазовських землях господарювали половці. На початку XII століття руські князі на берегах Молочної річки розбили війська половців.
Після поразки руських князів у битві на річці Калці в 1223 році, територія Мелітополя потрапила під вплив Золотої Орди і Кримського ханства. Протягом XVII століття Російська імперія завдала Кримському ханству і Османської імперії ряд військових поразок. Нарешті, по маніфесту російської імператриці Катерини II від 8 квітня 1783 територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії.
Первые крупные кризисы происходили в Англии в XVII веке. С развитием рыночной индустриальной экономики кризисы приобрели циклический характер и стали составлять одну из фаз экономического цикла.
Следствием экономического кризиса является уменьшение реального валового национального продукта, массовые банкротства и безработица, снижение жизненного уровня населения[2].
Товарный дефицит, в отличие от кризиса, как правило, вызывается внеэкономическими причинами и связан с нарушением нормального хода (экономического) воспроизводства под влиянием стихийных бедствий или политических действий (различных запретов, войн и т. п.).
Відповідь:
Перші населені пункти на місці Мелітополя (Кіз-Яр і Новоолександрівка) виникли в 1785—1814 роках. У 1842 році село Новоолександрівка було перейменовано в місто Мелітополь і стало центром Мелітопольського повіту. Наприкінці XIX століття Мелітополь значно виріс завдяки торгівлі зерном, а в XX столітті став важливим промисловим центром регіону.
Територія Мелітополя була заселена з часів палеоліту. На Кам'яній могилі збереглися численні петрогліфи, найдавніші з яких датуються XXIV—XXII століттями до н. е.
У VII столітті до н. е. Північним Причорномор'ям заволоділи скіфи. До цього періоду відносяться скіфські поховання в Мелітопольському кургані (IV століття до н. е.), де були виявлені численні скіфські артефакти, в тому числі понад 4000 золотих прикрас.
У IV столітті землі Північного Причорномор'я захопили гуни, в VI столітті — авари, в VIII столітті — хозари. Після того як у 969 році князь Святослав Ігоревич розбив Хозарський каганат, на зміну їм прийшли племена печенігів. З XI століття на приазовських землях господарювали половці. На початку XII століття руські князі на берегах Молочної річки розбили війська половців.
Після поразки руських князів у битві на річці Калці в 1223 році, територія Мелітополя потрапила під вплив Золотої Орди і Кримського ханства. Протягом XVII століття Російська імперія завдала Кримському ханству і Османської імперії ряд військових поразок. Нарешті, по маніфесту російської імператриці Катерини II від 8 квітня 1783 територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії.
Пояснення:
Первые крупные кризисы происходили в Англии в XVII веке. С развитием рыночной индустриальной экономики кризисы приобрели циклический характер и стали составлять одну из фаз экономического цикла.
Следствием экономического кризиса является уменьшение реального валового национального продукта, массовые банкротства и безработица, снижение жизненного уровня населения[2].
Товарный дефицит, в отличие от кризиса, как правило, вызывается внеэкономическими причинами и связан с нарушением нормального хода (экономического) воспроизводства под влиянием стихийных бедствий или политических действий (различных запретов, войн и т. п.).