1. Готы – маленький союз греческих племен.
2. Два больших племенных союза германцев – македоняне и египтяне.
3. На востоке Римской империи появились персы, захватившие в III в. Парфянскую державу.
4. Рим был окутан восстаниями из-за повышения налогов.
5. В римских провинциях появились собственные императоры.
6. Аврелиан – был трусливым и неграмотным полководцем.
7. Аврелиан вернул под владычество Рима Грецию и Египет.
8. После смерти римский император не причислялся к богам.
9. В Риме складывалась новая религия – христианство.
10. Натуральное хозяйство – это
где правильна а где не правильно ответите
Важливою віхою в розвитку науки і освіти стало створення університетів. Університети народилися в системі церковних шкіл. В кінці XI - початку XII ст. окремі кафедральні та монастирські школи перетворюються на великі навчальні центри, які потім стають першими університетами. Саме так, наприклад, виник Паризький університет (1200), який виріс з Сорбонни - богословської школи при Нотр-Даму - і приєдналися до неї медичної та юридичної шкіл. Подібним чином виникли інші європейські університети: в Неаполі (1224), Оксфорді (1206), Кембриджі (одна тисяча двісті тридцять одна), Лісабоні (1 290). Університети засновувалися і світською владою. Народження і права університету підтверджувалися привілеями - особливими документами, підписаними римськими папами або царюючих осіб. Привілеї закріплювали університетську автономію (власний суд, управління, право обдарування вчених ступенів та ін.), Звільняли студентів від військової служби і т.д. Мережа університетів досить швидко розширювалася. Якщо в XIII в. в Європі налічувалося 19 університетів, то в наступному столітті до них додалися ще 25. Зростання університетської освіти відповідав велінням часу.
«Избранная тысяча» - особенно надежная часть войска, состоящая из 1078 дворян, который царь поселил в Московском уезде и обеспечил их поместьями.
В 1549 г. – был созван первый орган сословного представительства страны – Земский собор. По его решению был составлен и утвержден (в 1550 г.) новый Судебник, который закрепил результаты проведенных реформ.
В 1551 г. – состоялся Стоглавый церковный собор. Свое название он получил по количеству глав, в которые были сведены его решения.
В середине 50-х гг. – Иван Грозный проводит серию новых реформ 16 века. Окончательно оформляется система приказов. Приказом назывался государственный административный орган центрального управления, ведавший определенную сферу (Посольский приказ занимался вопросами дипломатии, Разрядный – служилых людей и т.д.).
Проведена земская реформа 16 века. В 1555 г. – отмена «кормления». Судом, сбором налогов стали заниматься должностные лица, «излюбленные головы», земские старосты.
В 1556 г. – принимается «Уложение о службе», по которому служилые люди выставляли со 150 десятин земли одного боевого холопа (специально обученный слуга, идущий в поход вместе с господином).
В итоге военных реформ 16 века в России военная сила столь значимая во внешней политике существенно укрепилась.