1.Имена известных чемпионов Греции,чем они прославились. 2.В чем особенности 2,4,5 дня соревнований? 3.Почему участвовали только знатные люди? 4.В чем проявлялось уважение к участникам? ну
Київська Русь — середньовічна східноєвропейська монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX—XIII століть. Об'єднувала під владою князів із династії Рюриковичів східнослов'янські, балтські та фіно-угорські племена. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Традиційно першим правителем Київської Русі вважається князь Олег із родини легендарного Рюрика, який 882 року заволодів Києвом[8]. Його наступник, Ігор, воював із Візантією і загинув від рук деревлян. Дружина Ігоря, княгиня Ольга стабілізувала державу та прийняла християнство. Правління її сина Святослава ознаменувалося воєнною експансією на схід та південь. Його син Володимир Великий, що посів трон після братовбивчої війни, розширив терени держави, розбудував Київ і охрестив Русь (988). Після його смерті спалахнула усобиця, внаслідок якої київським князем став Ярослав Мудрий. За його правління була збудована Софія Київська (1037), відбулась перша кодифікація юридичних норм, були укладені династичні союзи з низкою європейських держав. Згодом влада перейшла до тріумвірату Ярославичів, нащадки яких розділили Русь на окремі князівства, давши початок процесу феодальної роздробленості. Винятком слугують правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, які на певний час спромоглися консолідувати владу.
страдания чувственные – разъединение с любимыми, принуждение к жизни с нелюбимыми, несвобода;
страдания абстрактные – непостоянство мира, наличие страданий в мире, разочарование в достигнутых целях.
все – люди, животные и даже боги, которые тоже умирают и . согласно первому принципу буддизма, страдание абсолютно.
истина о причине страданий.
этот принцип можно назвать коротко и всеобъемлюще – карма. придавая малейшему жизненному аспекту (положительному или отрицательному) хоть какую-то значимость, человек испытывает к нему привязанность, которая неизбежно является причиной следующего рождения. в основе любой привязанности лежит желание – желая что-то иметь, человек сосредотачивается на этом желании, желая что-то не иметь, человек, опять-таки, сосредотачивается на этом желании. попадая в зависимость от собственных желаний, люди снова и снова, бесконечно испытывая страдания при этом. и только отсутствие желаний дает избавление от страданий.
истина о прекращении страданий.
третий принцип буддизма говорит о том, каким образом можно избавиться от страданий, о контроле над ними. человек, овладевший своими желаниями и привязанностями, в дальнейшем сможет полностью отрешиться от них и достигнуть состояния, где страдание отсутствует как таковое, то есть, нирваны.
истина о пути.
четвертый принцип является конкретной духовной практикой, называющейся благородным восьмеричным путем. этот путь, состоящий из трех этапов, ведет к полному избавлению от любых зависимостей, а значит и от страданий.

этап мудрости, на котором человек усваивает и принимает все 4 принципа буддизма, а так же становится на путь просветления.
этап нравственности, на котором слова человека не могут кому-то навредить, поведение и действия никому не причинят вреда, а образ жизни исключительно честный и порядочный.
этап – достижение всеохватывающего контроля над всеми процессами при состоянии полной осознанности.
буддизм — мировая религия, признанная многочисленными с разными традициями
Київська Русь — середньовічна східноєвропейська монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX—XIII століть. Об'єднувала під владою князів із династії Рюриковичів східнослов'янські, балтські та фіно-угорські племена. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Традиційно першим правителем Київської Русі вважається князь Олег із родини легендарного Рюрика, який 882 року заволодів Києвом[8]. Його наступник, Ігор, воював із Візантією і загинув від рук деревлян. Дружина Ігоря, княгиня Ольга стабілізувала державу та прийняла християнство. Правління її сина Святослава ознаменувалося воєнною експансією на схід та південь. Його син Володимир Великий, що посів трон після братовбивчої війни, розширив терени держави, розбудував Київ і охрестив Русь (988). Після його смерті спалахнула усобиця, внаслідок якої київським князем став Ярослав Мудрий. За його правління була збудована Софія Київська (1037), відбулась перша кодифікація юридичних норм, були укладені династичні союзи з низкою європейських держав. Згодом влада перейшла до тріумвірату Ярославичів, нащадки яких розділили Русь на окремі князівства, давши початок процесу феодальної роздробленості. Винятком слугують правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, які на певний час спромоглися консолідувати владу.
4 основных принципа:
истина о страдании.
этот принцип утверждает, что человек страдает не только когда ему плохо, но и когда хорошо. страдания, как таковые, делятся на три категории:
страдания телесные – рождение, болезни, старость, смерть;
страдания чувственные – разъединение с любимыми, принуждение к жизни с нелюбимыми, несвобода;
страдания абстрактные – непостоянство мира, наличие страданий в мире, разочарование в достигнутых целях.
все – люди, животные и даже боги, которые тоже умирают и . согласно первому принципу буддизма, страдание абсолютно.
истина о причине страданий.
этот принцип можно назвать коротко и всеобъемлюще – карма. придавая малейшему жизненному аспекту (положительному или отрицательному) хоть какую-то значимость, человек испытывает к нему привязанность, которая неизбежно является причиной следующего рождения. в основе любой привязанности лежит желание – желая что-то иметь, человек сосредотачивается на этом желании, желая что-то не иметь, человек, опять-таки, сосредотачивается на этом желании. попадая в зависимость от собственных желаний, люди снова и снова, бесконечно испытывая страдания при этом. и только отсутствие желаний дает избавление от страданий.
истина о прекращении страданий.
третий принцип буддизма говорит о том, каким образом можно избавиться от страданий, о контроле над ними. человек, овладевший своими желаниями и привязанностями, в дальнейшем сможет полностью отрешиться от них и достигнуть состояния, где страдание отсутствует как таковое, то есть, нирваны.
истина о пути.
четвертый принцип является конкретной духовной практикой, называющейся благородным восьмеричным путем. этот путь, состоящий из трех этапов, ведет к полному избавлению от любых зависимостей, а значит и от страданий.

этап мудрости, на котором человек усваивает и принимает все 4 принципа буддизма, а так же становится на путь просветления.
этап нравственности, на котором слова человека не могут кому-то навредить, поведение и действия никому не причинят вреда, а образ жизни исключительно честный и порядочный.
этап – достижение всеохватывающего контроля над всеми процессами при состоянии полной осознанности.
буддизм — мировая религия, признанная многочисленными с разными традициями