1. как менялось соотношение сил между ведущими индустриальными
державами? 2. какие страны вышли на первые места в индустриаль-
ном развитии в начале xx в.? 3. составьте список стран в соответ-
ствии с местом, которое они заняли накануне первой мировой войны
по уровню мощи (в порядке убывания). 4. какие стра-
ны стали отставать в своем развитии?
1941
22 червня – напад ІІІ Райху на Радянський Союз, Україна стає найбільшим у світі полем бою між тоталітарними режимами.
23-29 червня – найбільша під час Другої світової війни танкова битва (4 тис. танків) в трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ.
24 червня – початок евакуації промислових підприємств з України за Урал.
30 червня – ОУН проголошує у Львові Акт відновлення Української Держави, створює Уряд на чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера.
15 липня – 8 серпня – оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню. В полон потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні.
1 серпня – включення Галичини до складу Генерал-губернаторства – так офіційно називалася окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху.
18 серпня – підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу без попередження місцевих жителів. Точна кількість загиблих цивільних досі невідома.
19 серпня – українська територія між Дністром і Південним Бугом під назвою “Трансністрія” перейшла у володіння Румунії – союзниці III Райху .
20 серпня – створення на окупованих вермахтом території Райхскомісаріату Україна зі столицею в Рівному.
21 серпня – взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на півночі Житомирщини. Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під контролем українських повстанців.
28 серпня – початок депортації радянських німців, зокрема з України та Криму.
23 серпня – 26 серпня – оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом. В оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим оточенням в світовій історії.
15 вересня – початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б). До кінця 1941 р. було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном.
19 вересня – після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ. Бої за місто тривали з 7 липня. Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь. Тим часом, частини групи армій «Південь» форсували Дніпро біля Запоріжжя, Дніпропетровська і Кременчука. Опинившись на Лівобережній Україні, німецькі війська замкнули кільце оточення, в яке потрапили чотири армії Південно-Західного фронту разом із фронтовим командуванням. Радянські війська залишили Київ, проте вирватися з оточення вдалося не всім.
До 24 вересня, за німецькими даними, під Києвом було взято в полон 665 тисяч осіб. Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну, у Приазов’я і Донбас.
24 вересня вибухнули адміністративні будинки (зокрема й архітерктурні пам’ятки) в центрі Києва – на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою. Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври – пам’ятку XII ст..
Объяснение:
1941
22 червня – напад ІІІ Райху на Радянський Союз, Україна стає найбільшим у світі полем бою між тоталітарними режимами.
23-29 червня – найбільша під час Другої світової війни танкова битва (4 тис. танків) в трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ.
24 червня – початок евакуації промислових підприємств з України за Урал.
30 червня – ОУН проголошує у Львові Акт відновлення Української Держави, створює Уряд на чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера.
15 липня – 8 серпня – оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню. В полон потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні.
1 серпня – включення Галичини до складу Генерал-губернаторства – так офіційно називалася окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху.
18 серпня – підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу без попередження місцевих жителів. Точна кількість загиблих цивільних досі невідома.
19 серпня – українська територія між Дністром і Південним Бугом під назвою “Трансністрія” перейшла у володіння Румунії – союзниці III Райху .
20 серпня – створення на окупованих вермахтом території Райхскомісаріату Україна зі столицею в Рівному.
21 серпня – взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на півночі Житомирщини. Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під контролем українських повстанців.
28 серпня – початок депортації радянських німців, зокрема з України та Криму.
23 серпня – 26 серпня – оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом. В оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим оточенням в світовій історії.
15 вересня – початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б). До кінця 1941 р. було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном.
19 вересня – після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ. Бої за місто тривали з 7 липня. Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь. Тим часом, частини групи армій «Південь» форсували Дніпро біля Запоріжжя, Дніпропетровська і Кременчука. Опинившись на Лівобережній Україні, німецькі війська замкнули кільце оточення, в яке потрапили чотири армії Південно-Західного фронту разом із фронтовим командуванням. Радянські війська залишили Київ, проте вирватися з оточення вдалося не всім.
До 24 вересня, за німецькими даними, під Києвом було взято в полон 665 тисяч осіб. Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну, у Приазов’я і Донбас.
24 вересня вибухнули адміністративні будинки (зокрема й архітерктурні пам’ятки) в центрі Києва – на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою. Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври – пам’ятку XII ст..
Объяснение: