Западное направление характеризуется налаживанием отношений с Англией, Францией и Германией. Но на самом деле, союз удалось установить только с Францией. Россия соперничала с Германией за влияние на Балканах, а Англия была соперником за влияние в Азии – Иран и Афганистан.
Восточное направление
Восточное направление характеризуется налаживанием дипломатических отношений с Китаем и Японией. Это включает территориальный вопрос, который позже приведет к спорам и войнам.
Южное направление
Южное направление характеризуется налаживанием дипломатических отношений с Ираном и Османской империей. Российская империя считала важным заполучение выхода в Черное море и прилегающих приморских территорий. Вместе с тем, Россия планировала укрепить свое влияние на юге.
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
Западное направление
Западное направление характеризуется налаживанием отношений с Англией, Францией и Германией. Но на самом деле, союз удалось установить только с Францией. Россия соперничала с Германией за влияние на Балканах, а Англия была соперником за влияние в Азии – Иран и Афганистан.
Восточное направление
Восточное направление характеризуется налаживанием дипломатических отношений с Китаем и Японией. Это включает территориальный вопрос, который позже приведет к спорам и войнам.
Южное направление
Южное направление характеризуется налаживанием дипломатических отношений с Ираном и Османской империей. Российская империя считала важным заполучение выхода в Черное море и прилегающих приморских территорий. Вместе с тем, Россия планировала укрепить свое влияние на юге.
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»