1. Какие достоинства Ивана IV отмечает автор летописи? 2. Что отнесено к недостаткам царя? Как вы думаете, почему завоевание Иваном IV "многих городов" упомянуто среди "темных" сторон его правление?
Думаешь туда люди стали более образованные они стали понимают что почему надо платить церкви большие налоги и многие люди из-за продажный церкви чувствовали себя неуютно скованно это были Бедные люди которые не могли выплачивать налоги большие деньги драгоценности и так далее То есть люди стали более образованные и стали понимать зачем нам продажная церковь если они хотят напрямую общаться с Богом. может быть частично Это относится к предпринимательству Ну как По мне так предпринимательство это экономика торговля Поэтому если честно я затрудняюсь по этому вопросу я считаю что предпринимательство и здесь практически не причём.
У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, який дозволяв усім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці.
Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини і прянощів.
3 1510р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння континентальних земель. У 1517-1518 pp. загони Ернана де Кордоби і Хуава Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, вкриті дивовижними візерунками піраміди та кам'яні храми. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки, яка на той час переживала занепад. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці уявлялися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що майя отримують їх із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом, який налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили вздовж Тихоокеанського узбережжя до Південної Америки. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків. Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Він хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому близько двох тисяч інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Атахуальпу Пісарро наказав стратити.
Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони переплавляли, знищуючи таким чином унікальні витвори мистецтва інків.
У результаті завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.
У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, який дозволяв усім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці.
Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини і прянощів.
3 1510р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння континентальних земель. У 1517-1518 pp. загони Ернана де Кордоби і Хуава Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, вкриті дивовижними візерунками піраміди та кам'яні храми. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки, яка на той час переживала занепад. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці уявлялися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що майя отримують їх із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі з Ернаном Кортесом, який налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, він наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили вздовж Тихоокеанського узбережжя до Південної Америки. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків. Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Він хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому близько двох тисяч інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Атахуальпу Пісарро наказав стратити.
Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони переплавляли, знищуючи таким чином унікальні витвори мистецтва інків.
У результаті завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.