1.Какие источники доходов, кроме зерна, имели некоторые предприимчивые дворяне? 2.Отличия государственных от остальных категорий крестьян?
3. Кто такие мещане, чем они отличались от купеческого сословия?
Кроссворд :
1.После упразднения запорожских казаков записали в….
2.Самое многочисленное сословие России
3.Русский пограничный город на реке Днепр
4.Политическая, экономическая , социальная перемена
5.Мусульмане на Урале, соседи Татарстана
6. Герцогство, из которого приехала Анна Иоанновна
7.Ч то отменила Екатерина 2 на Украине?
8.Жители города Еревана, православные по вере
Контрольное слово: документ, выпущенный Петром 3 и не отмененный Екатериной 2

Крім розорення країни і значних людських втрат, головний з них — об'єднання Франції та створення сильної централізованої держави: єдина армія та єдиний податок стали її головними ознаками. Якщо раніше рицар йшов на війну тому, що був пов'язаний з сюзереном клятвою вірності, то солдат — з обов'язку перед державою. Раніше побори на загальнодержавні потреби відбувалися за згодою тих, хто платив; тепер податки належало платити за підданство, і ніхто згоди вже не питав.

Отже, Франція вийшла з війни зовсім іншою державою, що й визначило її подальшу долю.

У середні віки зростали доходи та володіння церкви, посилювалась її могутність. В умовах відсутності стабільної централізованої влади вона накопичила значні багатства, котрі дістались їй від королів варварських держав, що виникли на території Західної Римської імперії.
Значущість католицької церкви була зумовлена винятковим значенням релігії в середні віки — вона являла собою ідеологічну форму позаекономічного примусу і була суттєвою рисою класових відносин у феодальному суспільстві. Релігійна ідеологія ґрунтувалась на ідеї Бога, який гарантував стійкість, незмінність існуючого порядку та являв собою частину космічного, природного порядку.
Християнство у феодальному суспільстві Західної Європи виконувало функцію ідеологічного інтегратора, що зумовило консолідацію його організації — римо-католицької церкви, яка являє собою строго ієрархічно централізовану систему на чолі з римським папою і прагне до верховенства в «християнському світі». Вікова споруда папської теократії ґрунтується на двох взаємопротилежних принципах — аскетизму (відречення від світу) та всесвітньої влади (володарювання над світом). Аскетизм, відречення від світу та віра в бога були важливим інструментом у руках католицької церкви для досягнення її цілей. Багато що в цьому плані було взято християнством від попередніх епох і культур та трансформовано відповідно до потреб папської влади.