1 Какие изменения произошли в системе землевладения? 2 С какими политическими процессами они были связаны? 3 как развивалось ремесло и торговля в XV веке? 4 Какова была политика Василия 1 по отношению к Орде и русским княжествам?
1) Историков привлекает то. что итогом деятельности Екатерины стало величие России. Благодаря значительным преобразованиям, которые осуществились без каких-либо серьёзных социальных, политических и экономических потрясений, а также блестящей внешней политике Екатерины II. Российское государство стало поистине Могущественным.
2) К бесспорным достижениям императрицы историки относят проведённые во внутренней политике реформы, обеспечение России выходом к Чёрному морю и присоединение Крыма.
3) Да, Екатерину 2 можно считать преемницей Петра I и продолжательницей его политики. Екатерина II обеспечила Россию выходом к Чёрному морю, о чём мечтал Пётр I в своё время, а также проводила преобразования на европейский лад. как и её предшественник.
Еволюцією називають поступовий розвиток від простішого до складнішого, від примітивного до досконалого. В даному випадку під еволюцією можна розуміти вдосконалення управління грецького суспільства шляхом залучення більшої кількості громадян до участі в ньому.
Так, правитель Солон 594 р. до н.е. провів низку реформ в Афінах, що насамперед стосувалися збільшення участі демосу в управлінні полісом на противагу владі аристократів. Він поділив громадян на чотири розряди - від бідніших до багатших. Всі групи мали військовий обов'язок і важелі в управлінні Афінами, залежно від кількості їх майна. Якщо багатші громадян мали більше прав в управлінні державою, то вони й мали більший обсяг військового обов'язку (будували і споряджали своїм коштом бойові кораблі), і навпаки - бідніші громадяни мали менший обсяг військового обов'язку - відбували службу в піхоті з власним озброєнням.
Громадянська належність при Солонові визначалася родовим походженням, то вже архонт Клісфен 509 р. до н.е. запровадив територіальний принцип отримання афінського громадянства. Клісфену належить також остракізм - вигнання тієї особи з Афін, ім'я якої найбільше писали на остраконі - глиняному черепку. Проте остракізмом швидко почали зловживати, купляючи голоси виборців. Перикл призначив заробітну плату за службу, а це означало, що управляти державою можуть і представники демосу, а не лише аристи
Объяснение:
1) Историков привлекает то. что итогом деятельности Екатерины стало величие России. Благодаря значительным преобразованиям, которые осуществились без каких-либо серьёзных социальных, политических и экономических потрясений, а также блестящей внешней политике Екатерины II. Российское государство стало поистине Могущественным.
2) К бесспорным достижениям императрицы историки относят проведённые во внутренней политике реформы, обеспечение России выходом к Чёрному морю и присоединение Крыма.
3) Да, Екатерину 2 можно считать преемницей Петра I и продолжательницей его политики. Екатерина II обеспечила Россию выходом к Чёрному морю, о чём мечтал Пётр I в своё время, а также проводила преобразования на европейский лад. как и её предшественник.
Еволюцією називають поступовий розвиток від простішого до складнішого, від примітивного до досконалого. В даному випадку під еволюцією можна розуміти вдосконалення управління грецького суспільства шляхом залучення більшої кількості громадян до участі в ньому.
Так, правитель Солон 594 р. до н.е. провів низку реформ в Афінах, що насамперед стосувалися збільшення участі демосу в управлінні полісом на противагу владі аристократів. Він поділив громадян на чотири розряди - від бідніших до багатших. Всі групи мали військовий обов'язок і важелі в управлінні Афінами, залежно від кількості їх майна. Якщо багатші громадян мали більше прав в управлінні державою, то вони й мали більший обсяг військового обов'язку (будували і споряджали своїм коштом бойові кораблі), і навпаки - бідніші громадяни мали менший обсяг військового обов'язку - відбували службу в піхоті з власним озброєнням.
Громадянська належність при Солонові визначалася родовим походженням, то вже архонт Клісфен 509 р. до н.е. запровадив територіальний принцип отримання афінського громадянства. Клісфену належить також остракізм - вигнання тієї особи з Афін, ім'я якої найбільше писали на остраконі - глиняному черепку. Проте остракізмом швидко почали зловживати, купляючи голоси виборців. Перикл призначив заробітну плату за службу, а це означало, що управляти державою можуть і представники демосу, а не лише аристи
Объяснение: