1.Каким образом Александр I и его младший брат Николай I поддерживали духовность и скрепы (иначе говоря - стабильность) в Европе после 1815 года? Опишите в три-четыре предложения их политику в этом направлении.

2.Почему Карл X из династии Бурбонов умудрился потерять свой престол? Его ж династию всей Европой во Франции пару десятков лет назад восстанавливали. И почему Россия не ввела войска в ответ на эту революцию?

3.Опишите восстание в Польше 1830 года, используя данные из Интернета. Охарактеризуйте его в 4-5 предложений.

4.И снова Франция, почему там произошла революция 1848 года? Это уже третья революция за пол века, такое даже большевикам не снилось! Напишите причины и итог революции (и кто там к власти по итогу пришел, спойлер - в финале на трон сядет Наполеон, но до него там еще кое-кто будет)

Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.

В начале 1917 года ситуация в стране стала взрывоопасной. Резкое недовольство вызывали рост цен, спекуляции, очереди, поражения на фронтах, просчеты власти, которая не могла решить назревшие проблемы.
Все это привело к падению авторитета монархии. 
Особенно неспокойно было в Петрограде. В некоторых районах города люди стали громить лавки и магазины. 18 февраля началась забастовка на Путиловском заводе. 
23 февраля колонну демонстрантов возглавили женщины, требовавшие хлеба и возвращения мужчин с фронта.
25 февраля экономические забастовки переросли во всеобщую политическую стачку. 
Политические лагери: 
Революционно - демократический: РСДРП, ПСР, солдаты, анархисты
Либеральный: кадеты, октябристы, дворянство
Консервативно-монархические: помещики, монополисты 
Или конкретно про советы надо?