1. Какое событие послужило началом Великой французской революции?

 Казнь короля Людовика XIV

 Взятие Бастилии?

 Восстание крестьян

2. В каком году была принята Декларация прав человека и гражданина?

 1790

 1792

 1789

 1793

3. Как называли сторонников радикальных изменений в Учредительном собрании?

 правые

 болото

 левые

4. Под давлением какого события Людовик XIV подписал Декларацию прав человека и гражданина?

 Голод в Париже

 Поход женщин на Версаль

 Взятие Бастилии

5. Что такое Вареннский кризис?

 Созыв Учредительного собрание в местечке Варенн

 Поражение революционных войск под местечком Варенн

 Попытка Людовика XIV бежать из Франции

6. Когда была принята первая французская Конституция?

 3 сентября 1789

 3 сентября 1790

 3 сентября 1791

 10 сентября 1793

7. Отметьте положения, которые закрепила первая фрацузская Конституция:

 Король признавался изменником и был казнен

 Власть короля ограничивалась парламентом

 Монархия отменялась

 Законодательной властью признавалось Законодательное собрание

 Конституция провозгласила всеобщее избирательное право

 Отменялись внутренние таможенные пошлины и цеховая система

8. В Законодательном собрании лидировали:

 жирондисты

 якобинцы

 гугеноты

 монтаньяры

9.Какие государства заключили военный союз против Франции?

 Россия и Великобритания

 Австрия и Россия

 Пруссия и Австрия

 Великобритания и Священная Римская империя германской нации

10. Какие политические деятели принадлежали к клубу якобинцев?

 Бриссо и Кондорсе

 Колло д'Эрбуа и Бийо-Варенн

 Робеспьер и Марат

11. Новый законодательный и исполнительный орган власти назывался:

 Национальный Конвент

 Учредительное собрание

 Законодательное собрание

 Национальное собрание

12. Людовика XIV казнили:

 21 января 1789

 21 января 1792

 21 января 1793

 22 сентября 1792

13. 2 июня 1793 г. к власти во Франции пришли:

 бешеные

 якобинцы

 жирондисты

 монтаньяры

14. Якобинцы использовали как главный инструмент своей власти:

 армию

 реформы

 крестьян

 террор

15. Главным органом власти якобинцев стал

 Национальный конвент

 Парламент

 Комитет общественного Военный трибунал

16. Отметьте меры, которые принял Конвент для установления порядка во Франции

 Принята новая Конституция

 Установлены новые налоги на землю

 Возвращалась конституционная монархия

 Принят закон о разделе и продаже земли эмигрантов

 Установление твердых цен на предметы первой необходимости

еволюция 1848 года во франции - буржуазно-демократическая революция, уничтожившая цензовую буржуазную (так называемую июльскую) монархию (1830-1848) и создавшая вторую республику (1848-1852). эту революцию породили как усилившиеся противоречия внутри французской буржуазии (между финансовой аристократией, сосредоточившей монопольно власть в своих руках, и торгово-промышленной буржуазией, окрепшей в результате промышленного переворота и добивавшейся соучастия в государственных делах), так и обострившиеся классовые противоречия между пролетариатом и буржуазией, вызванные развитием капитализма.

князювання ярославичів. перші симптоми політичної роздробленості.

за заповітом ярослава мудрого великим київським князем мав стати його старший син ізяслав. однак після смерті батька брати святослав і всеволод не визнали ізяслава верховним володарем київської держави. міста і землі, які заповів їм батько, ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями - вотчинами. напевно, саме тому ізяславу довелося погодитися на спільне з братами, правління державою. період 1054-1073 років в історії київської русі називають епохою тріумвірату - соправление ізяслава, святослава і всеволода.

всі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. молодших братів ігоря та в'ячеслава вони усунули від державних справ і привласнили після смерті останні їх володіння. це викликало обурення серед молодших ярославичів і заклало основу майбутніх міжусобиць. позбавлені влади князі на русі отримали назву ізгої. саме вони стали важливим фактором подальшої міжусобної боротьби.

у період правління старших ярославичів починається новий етап боротьби з кочівниками на південних кордонах русі. в 1060 тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочівників-торків, яка з'явилася на південних кордонах русі, і розгромили її. однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.

перше зіткнення між старшими ярославичами і обділеними ними родичами сталася 1064 захоплені цією боротьбою тріумвіри, не змогли своєчасно організувати відсіч новим кочівників-половців (кипчаків). вперше про появу половців на кордонах русі в літописі згадується під 1 055 половці, здійснюючи свої набіги, мали відмінну від своїх попередників тактику. вони намагалися уникати прямих зіткнень. їх головною метою було захоплення невільників, яких потім продавали в країни близького і середнього сходу. половці нападали зненацька і, захопивши полонених, швидко зникали в степу.

  в середині xii ст. русь розпадається на ряд відособлених князівств, всередині яких формуються більш дрібні політичні утворення. великі самостійні князівства отримали назву "землі": "руська земля" (район києва), "новгородська земля". князівства, що входили до складу земель, отримали назву волостей. причинами розпаду київської русі були ослаблення влади київського великого князя і посилення місцевих центрів. ослаблення центральної влади відбулося в силу ряду причин:

економіка київської русі переживала в першій половині xii в. не найкращі часи. військова активність половців, неодноразово перекривали водні шляхи, до втрати значення торгового шляху "з варяг у греки". до того ж північна європа поступово втратила інтерес до східної торгівлі через русь, так як все більше орієнтувалася на європейські ринки. важливу роль в кризі зіграла і конкуренція з боку североитальянских міст венеції та генуї. ці багаті і могутні торгові республіки поступово захопили в свої руки торгівлю східними товарами. удосконалення металургії призвело до розробки в німеччині срібних копалень, що різко знизило європейську зацікавленість в арабському монетному сріблі.

економічні проблеми позначилися на боєздатності центральної влади, що була в середньовіччі основний гуртуючої силою суспільства. до того ж соціально-політичні зміни в північній європі не дозволяли більше залучати варягів в якості допоміжних загонів.

збільшення числа рюриковичів, що мали права на іння руссю, теж не сприяло зміцненню єдності держави. кінець xi - xii ст. був періодом постійних міжусобних воєн, в ході яких центральна влада все більше втрачала свій авторитет збирачки російських земель. в результаті цих воєн за окремими гілками потомства ярослава мудрого закріплювалися ті чи інші князівства, які починали розглядатися ним як отчини.

у київський період русі так і не склалися міцні економічні зв'язки між різними регіонами. давньоруська народність тільки почала формуватися. останні відгомони племінних відмінностей зустрічаються ще на початку xii в.

посилання на джерело: