1.Коли було створено ІІ Інтернаціонал?
А) 1864 р.Б)1889 р.В)1919 р.
2. Конфлікт між якими державами був ключовим на початку XX ст.?
А) США та АнглієюБ) Росією та ЯпонієюВ) Англією та Німеччиною
3. Коли було створено Союз трьох імператорів?
А) 1864 р.Б) 1873 р.В) 1882 р.
4. Колонія – це:
А) територія, яка перебувала у складі економічно розвинутої держави;
Б) невелика територія у складі конфедерації;
В) автономія у складі домініону;
Г) напівзалежна територія у складі федерації.
5. Метрополіями в останній третині ХІХ ст. були:
А) Португалія, Іспанія, Голландія, Англія та Німеччина;
Б) Португалія, Іспанія, Голландія, Англія та США;
В) Португалія, Іспанія, Голландія, Англія та Франція;
Г) Португалія, Іспанія, Голландія, Російська та Австро-Угорська імперії.
6. Країни-колонії знаходилися в:
А) Азії;
Б) Африці;
В) Америці;
Г) Азії, Африці та Америці.
7. Франція у 1830 році відновила свої колоніальні загарбання, захопивши територію африканської країни:
А) Туніс;
Б) Марокко;
В) Алжир;
Г) Судан.
8. У І половині ХІХ ст. Капська колонія на півдні Африки і Аден на півдні Аравійського півострова стали володінням:
А) Англії;
Б) Франції;
В) Голландії;
Г) Португалії.
9. У зовнішній політиці Китай дотримувався політики:
А) «відкритих дверей»;
Б) «регіоналізму»;
В) «самоізоляції»;
Г) «глобалізації».
10. Наслідком англо-китайської війни 1840-1842 рр. (Перша «опіумна війна») та англо-франко-китайської війни 1856-1860 рр. (Друга «опіумна війна») став:
А) вплив Російської імперії в Китаї;
Б) вплив Португалії і Голландії в Китаї;
В) вплив Російської імперії, Португалії, Голландії та Франції в Китаї;
Г) вплив Англії та Франції в Китаї.
11. Опишіть збройні конфлікти на початку ХІХ століття.
Для всех римлян( и не важно кто: сенатор ты или даже раб) были открыты бани! И вообще римляне- очень чистолюбивый народ!
Создали свою империю, которая долго держалась, за счет своего строгого порядка. Много воевали и в основном- удачно. Жизнь без рабов впринципе не представляли.
Активную роль в политической жизни страны в это время стала играть гвардия, которую Петр воспитал как привилегированную "опору" самодержавия, взявшую на себя, к тому же, право контроля за соответствием личности и политики монарха тому наследию, которое оставил ее "возлюбленный император".