1. Кто написал произведение "О горном деле и металлургии в двенадцати книгах"?
2. Испанцы изобрели фитильное крупнокалиберное ружье, которое называлось
3. Первые страны, которые встали на путь исследования новых земель были...
4. Организованная эпоха географических открытий связана с именем ...
5. Какой океан моряки назвали "море Мрака" ?
6. Какой мореплаватель привел свои корабли в индийский порт Каликут?
7. Названия кораблей, на которых отправился в экспедицию Христофор Колумб?
8. Экспедиция какого мореплавателя доказала, что земля имеет форму шара?
9. Как называется предприятие, основанное на ручном труде наёмных работников, где существует разделение труда на отдельные производственные операции?
10. Автор произведения "Похвала глупости".
11. Кто написал роман "Гаргантюа и Пантагрюэль"?
12. Знаменитый роман Уильяма Шекспира"?
13. Кто написал знаменитый портрет "Джоконда"?

Війна стала кульмінацією політичної Американської Революції, коли багато колоністів не визнали легітимність Парламенту Сполученого Королівства, що продовжував керувати ними без жодного представництва американців, керуючись тезою про те, що це порушує права британського населення. Перший Континентальний Конгрес було скликано у 1774 році задля урегулювання відносин між Великою Британією та тринадцятьма суверенними колоніями, складання петиції королю Великої Британії Георгу ІІІ про необхідність втручання у справи Парламенту, організації бойкоту британських товарів, в той же час формально залишаючись підданими Британської Корони. Їхні вимоги було проігноровано, тож у 1775 році силами Місцевих конгресів було скликано Другий Континентальний Конгрес, що створив Континентальну Армію з частин британських солдатів, розквартированих у Бостоні, Массачусетс. Подальші петиції до короля з вимогою втрутитися в справи парламенту призвели до того, що Конгрес було звинувачено в державній зраді, а тринадцять штатів оголошено територією заколоту. У 1776 році американці відповіли формальним проголошенням незалежності у кордонах однієї держави — Сполучених Штатів Америки, заявляючи про свій суверенітет та відмову від будь-яких зобов'язань перед Британською монархією.Уряд Франції під керівництвом короля Людовика XVI, починаючи з 1776, таємно постачав повсталим провіант, зброю та амуніцію, але воєнні успіхи Британії у 1777 році спонукали Францію відкрито вступити в війну у 1778 році, тим самим зрівнявши сили по обидва боки. Іспанія та Голландія, союзники Франції, втрутилися у війну з Королівством Велика Британія протягом наступних двох років, погрожуючи вторгненням на територію Британських островів. Крім того, своїми військовими кампаніями в Європі вони серйозно випробовували військову силу Королівства Велика Британія, влаштувавши атаку на Мінорку та Гібралтар, що призвело до ескалації повномасштабної війни на морі. Вступ у війну Іспанії завершився вигнанням британських військ із Західної Флориди та прикриттям південного флангу Американських колоній.

В отличие от крепостных крестьян, черносошные крестьяне не были лично зависимыми, а потому несли тягло не в пользу помещиков, а в пользу Российского государства. Земля составляла как бы собственность черносошного крестьянина; он мог отдавать её в залог и продавать, но с условием, чтобы покупщик тянул в общинные разрубы и разметы или сразу уплатил все общинные пошлины, «обелил» участок.

Жили преимущественно на малоосвоенных окраинах страны с суровым климатом, а потому часто вынуждены были заниматься охотой, рыболовством, пушным промыслом, собирательством и торговлей. Особенно много черносошных крестьян было в и Сибири. Исторически наиболее многочисленными (до 1 млн. чел. к началу XVIII века) черносошные крестьяне были в так наз. «Голубая Русь»), которое не знало крепостного права. Это позволило черносошникам рано включиться во внешнюю торговлю со странами Запада через Архангельск. В XVIII веке черносошные крестьяне вошли в состав государственных крестьян.