Цари вели жизнь совсем не похожую на жизнь прочих царствующих особ, вершащих дела по своему личному почину и произволению; каждый закон для них был установлен предписаниями, касающимися не только приемов и официальных встреч, но и обыденного распорядка дня и приема пищи.
Были установлены определенные часы дня и ночи, в которые царь, в любом случае должен был совершать - и не то, что ему захочется, но то, что предписано. Например, рано утром, как только он проснулся, царь должен был брать присылаемую отовсюду почту, дабы мочь, таким образом, все рассудить и осуществить, точно зная все происходящее в царстве. Затем, умывшись и облачив тело в красивые одежды, с соответствующими регалиями, он должен был совершить жертвоприношение богам.
После этого, когда царь произведет гадание на внутренностях жертвенного тельца и найдет добрые предзнаменование, жрец-чтец зачитывает из священных книг подходящие советы и деяния самых выдающихся мужей, чтобы имеющий власть над всеми, только рассмотрев в уме лучшие решения, обращался к установленному решению частных вопросов. И не только было установлено определенное время, чтобы осуществлять приемы или производить суд, но также и, чтобы прогуливаться, омываться, спать с женой, да и вообще, вся жизнь царя была расписана.
Также у них был обычай питаться не грубою пищей, телятиной и гусятиной, вино же пили в ограниченном количестве, дабы не вызывать ненужного пресыщения или опьянения. Да и вообще, в том, что касается питания, казалось, будто бы не законодатель установил, а лучший из врачей, заботящийся о здоровье.
До Європейського суду з прав людини мають право звертатися фізичні особи (громадяни), групи осіб чи неурядові організації у разі порушення особистих, політичних і громадянських прав (це право на життя, на свободу і особисту недоторканість, заборона катувань, втручання влади в особисте й сімейне життя, порушення свободи совісті та віросповідання, права на недоторканість майна, права на власність, на освіту, на вільні вибори…) Конвенція не містить обмежень відносно дієздатності особи, яка звертається до Суду (тому можуть звертатися неповнолітні та обмежено дієздатні особи!) Відповідачем є держава, а не особа чи група осіб. Можуть прийматися також скарги на дії фізичних осіб та неурядових організацій, якщо Суд вважає, що держава зобов’язана захистити людину від будь-яких порушень її прав. Найбільше громадян різних країн звертається по захист права на справедливий суд.
Звернення до Європейського суду можливе лише тоді, коли вичерпано всі національні механізми захисту прав людини. Чи за цивільною, чи за кримінальною справою необхідно, як правило, пройти процедуру першої судової інстанції, приміром, рішення районного суду, та отримати ухвалу касаційної інстанції (рішення обласного чи міського суду). Більш докладне роз’яснення - досить складне (тут можуть помилитись навіть фахівці).
Были установлены определенные часы дня и ночи, в которые царь, в любом случае должен был совершать - и не то, что ему захочется, но то, что предписано. Например, рано утром, как только он проснулся, царь должен был брать присылаемую отовсюду почту, дабы мочь, таким образом, все рассудить и осуществить, точно зная все происходящее в царстве. Затем, умывшись и облачив тело в красивые одежды, с соответствующими регалиями, он должен был совершить жертвоприношение богам.
После этого, когда царь произведет гадание на внутренностях жертвенного тельца и найдет добрые предзнаменование, жрец-чтец зачитывает из священных книг подходящие советы и деяния самых выдающихся мужей, чтобы имеющий власть над всеми, только рассмотрев в уме лучшие решения, обращался к установленному решению частных вопросов. И не только было установлено определенное время, чтобы осуществлять приемы или производить суд, но также и, чтобы прогуливаться, омываться, спать с женой, да и вообще, вся жизнь царя была расписана.
Также у них был обычай питаться не грубою пищей, телятиной и гусятиной, вино же пили в ограниченном количестве, дабы не вызывать ненужного пресыщения или опьянения. Да и вообще, в том, что касается питания, казалось, будто бы не законодатель установил, а лучший из врачей, заботящийся о здоровье.
До Європейського суду з прав людини мають право звертатися фізичні особи (громадяни), групи осіб чи неурядові організації у разі порушення особистих, політичних і громадянських прав (це право на життя, на свободу і особисту недоторканість, заборона катувань, втручання влади в особисте й сімейне життя, порушення свободи совісті та віросповідання, права на недоторканість майна, права на власність, на освіту, на вільні вибори…) Конвенція не містить обмежень відносно дієздатності особи, яка звертається до Суду (тому можуть звертатися неповнолітні та обмежено дієздатні особи!) Відповідачем є держава, а не особа чи група осіб. Можуть прийматися також скарги на дії фізичних осіб та неурядових організацій, якщо Суд вважає, що держава зобов’язана захистити людину від будь-яких порушень її прав. Найбільше громадян різних країн звертається по захист права на справедливий суд.
Звернення до Європейського суду можливе лише тоді, коли вичерпано всі національні механізми захисту прав людини. Чи за цивільною, чи за кримінальною справою необхідно, як правило, пройти процедуру першої судової інстанції, приміром, рішення районного суду, та отримати ухвалу касаційної інстанції (рішення обласного чи міського суду). Більш докладне роз’яснення - досить складне (тут можуть помилитись навіть фахівці).
Объяснение: