1) Назовите 3 признака присвающего хозяйство 2)используя карту на стр 28-29 перечислите все 12 славянских племен
3)Изучите рисунок на стр 52,составьте предложений 6-7
4)Прочитайте документ на стр 62 Из правды Ярослава докажите используя фрагменты документа что на руси были люди неравны
мне завтра в школу это нести
Объяснение:
Проте роздробленість Київської Русі у сер. XII ст. зовсім не означала її повного політичного розпаду. Вона й надалі залишалася відносно єдиною державою зі спільними законами, територією, культурою, церквою. Змінилася лише форма державного устрою: на зміну централізованій монархії прийшла федеративна. Із сер. XII ст. Давньоруською державою спільно керує об'єднання найвпливовіших і найсильніших князів, що розв'язує питання внутрішньої і зовнішньої політики на з'їздах — "снемах". Такий порядок сумісного правління дістав у історичній науці назву " колективного сюзеренітету". Мала місце й система дуумвіратів, тобто двох співправителів — представників, як правило, ворогуючих династій. Цим київське боярство, яке укладало з ними договір, прагнуло досягти відносної рівноваги сил, а відповідно й спокою. (Київська земля, на відміну від інших, не перетворилася на спадкову вотчину якоїсь із князівських ліній, а впродовж усього періоду феодальної роздробленості вважалася загально династичною спадщиною давньоруського князівського роду.) Київ залишався безумовним загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів, і мрією чи не кожного більш-менш значного члена родини Рюриковичів. Іншого центру легітимності просто не було. На думку дослідників, аж до кінця 60-х років XII ст. необхідною умовою досягнення князями політичної старшості було володіння київським престолом. Пізніше боротьба князів за відновлення загальноруської єдності відбувалася шляхом утвердження в ролі об'єднавчого центру стольного міста однієї із земель, але за обов'язкової участі правителів у співволодінні Києвом.
Представьте, что 98% всего населения вы делаете свободными и не даете землю, на котором это население работало сотни лет. Что тогда произойдет? Как минимум, не только социальный и экономический кризис, скорее всего, и политический, власть императора будет стоять под вопросом. Переводить всех свободных теперь крестьян на заводы тоже глупо, потому что 1) они не обучены 2) резкий переход к промышленности окажется очень болезненным. В связи с этим, крестьянин, как человек всегда работавший на земле, освобождается вместе с землей, потому что без земли, государство делает этого человека свободным, но без средств к существованию.
2)Почему было принято решение освободить крестьян за выкуп?Думаю, что выкуп был придуман для того, чтобы угодить дворянам в очередной раз. Ведь не все дворяне понимали, что крепостное право уже точно зло. Для них это «бизнес», который только может быть в аграрной стране. И поскольку реформа изначально поверхностная, то помещики имели право самостоятельно ставить цену на землю. Выкуп все еще делал крестьян зависимыми финансово. Это могло быть сделано для того, чтобы 1) не проводить реформу резко, сразу, «рубить с плеча» 2) и да, все-таки, чтобы не потерять поддержку помещиков.