1. Название династии, к которой принадлежали испанские короли:
1) Габсбург
2)Бурбон
3) Валуа
2. Руководитель освободительного движения в Нидерландах:
1) Вильгельм Оранский
2) Вице-адмирал Дрейк
3) Граф Эгмонт
3.Английский политический деятель, установивший в 1653 -1658 гг. свой протекторат:
1) Джон Лильберн
2)Оливер Кромвель
3) Вильгельм Оранский
4.Как назвалась английская партия, основными положениями которой были: нерушимость королевских прав, сохранение старых традиций, сохранений существующего порядка?
1)Ковалеры
2) Виги
3) Тори
5.В годы Тридцатилетней войны тактику пехотного боя усовершенствовал:
1) Император Фердинанд I
2) Король Густав II Адольф
3)Альберт Валленштейн
6.Освободительная война в Нидерландах:
1) 1566 – 1609 гг.
2)1567 – 1610 гг.
3)1556 – 1609 гг.
7.В середине XVI в. Нидерланды
1) находились под властью Испании
2) находились под властью Франции
3) находились под властью Англии
8.К важнейшим причинам Нидерландской революции относят
1) преследование сторонников протестантизма
2) стремление страны к независимости
3) отстранение нидерландской знати и дворянства от управ¬ления и службы в армии
4) рост налогов
9. Расположите в хронологической последовательности исторические события. Запишите цифры, которыми обозначены исторические события, в правильной последовательности.
1) иконоборческое восстание
2) учреждение «Совета по делам о мятежах»
3) перемирие между Испанией и Голландией
4) образование независимого государства на севере Нидерландов
10.Правление Филиппа II в Нидерландах относится к
1) 1556-1596 гг.
2) 1556-1598 гг.
3) 1556-1597 гг.
11.Суд инквизиции был учрежден Карлом V в Нидерландах в
1) 1524 г.
2) 1526 г.
3) 1525 г.
12.«Совет по делам о мятежах» возглавлял(и)
1) герцог Ришелье
2) Вильгельм Оранский
3) Эгмонт и Горн Йен
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.