Героизм и мужество советских солдат, проявленные в ходе сражений Великой Отечественной Войны, заслуживают вечной памяти. Мудрость военачальников, ставшая одним из важнейших составляющих общей победы, не перестаёт удивлять и в наши дни. За долгие годы войны произошло столько сражений, что даже некоторые историки расходятся в трактовании значения тех или иных битв. И все же, самые крупные сражения, имеющие существенное влияние на дальнейший ход военных действий, известны практически каждому человеку. Именно об этих сражениях пойдет в речь в нашей статье. НАЗВАНИЕ СРАЖЕНИЯ ВОЕНАЧАЛЬНИКИ, ПРИНИМАВШИЕ УЧАСТИЕ В БИТВЕ ИСХОД СРАЖЕНИЯ Прибалтийская военная операция (22 июня — 9 июля 1941) Майор авиации Ионов А.П., генерал-майор авиации Куцевалов Т.Ф., Ф.И. Кузнецов, В.Ф. Трибуц. Несмотря на упорную борьбу советских солдат, операция закончилась 9 июля после того, как немцы прорвали оборону в районе реки Великой. Данная военная операция плавно перешла в борьбу за Ленинградскую область. Смоленское сражение (10 июля—10 сентября 1941) Г.К. Жуков, И.С. Конев, М.Ф. Лукин, П.А. Курочкин, К.К. Рокоссовский Данная битва считается одной из самых кровопролитных за всю историю ВОВ. Ценой многомиллионных потерь советской армии удалось задержать наступления армии Гитлера на Москву. Битва за Ленинград (10 июля 1941- 9 августа 1944) Попов М.М., Фролов В.А., Ворошилов К.Е., Жуков Г.К., Мерецков К.А. После начала блокады Ленинграда, местным жителям и военачальникам пришлось вести ожесточенные бои в течение нескольких лет. В итоге, блокада была снята, город освобожден. Однако сам Ленинград подвергся ужасающим разрушениям, а число погибших местных жителей превышало несколько сотен тысяч. Битва за Москву (30 сентября 1941- 7 января 1942) И.В. Сталин, Г.К. Жуков, А.М. Василевский, С.М. Буденный, А.А. Власов. Несмотря на огромные потери, советским войскам удалось одержать победу. Немцы были отброшены на 150-200 километров назад, а советским войскам удалось освободить Тульскую, Рязанскую и Московскую область. Ржевско-Вяземская операция (8 января—20 апреля 1942) И.С. Конев, Г.К. Жуков. Немцев удалось отбросить еще на 200 километров. Советские войска закончили освобождение Тульской и Московской области, освободили некоторые районы Смоленской области Сталинградская битва (17 июля 1942-2 февраля 1943 года) А.М. Василевский, Н.Ф. Ватутин, А.И. Еременко, С.К. Тимошенко, В.И. Чуйков Именно победу под Сталинградом многие историки называют в числе важнейших переломных моментов в ходе ВОВ. Красной армии удалось одержать волевую победу, отбросив немцев далеко назад, и доказав, что фашистская армия также имеет свои уязвимые места. Битва за Кавказ (25 июля 1942-9 октября 1943) С.М. Буденный, И.Е. Петров, И.И. Масленников, Ф.С. Октябрьский Советские войска смогли одержать уверенную победу, освободив Чечено-Ингушетию, Кабардино-Балкарию, Ставропольский край и Ростовскую область. Курская битва (5 июля—23 августа 1943) Георгий Жуков, Иван Конев, Константин Рокоссовский Курская дуга стала одним из самых кровопролитных сражений, но обеспечила окончание перелома в ходе ВОВ. Советским войскам удалось отбросить немцев еще дальше, практически к границе страны. Витебская операция (3 февраля — 13 марта 1944) В.Д. Соколовский, И.Х. Баграмян С одной стороны, операция была неудачной, ведь Советским войскам не удалось выйти к Минску и захватить Витебск. Однако силы фашистов были сильно уязвлены, а танковые резервы в результате битвы оказались практически на исходе. Белорусская операция (23 июня—29 августа 1944) Константин Рокоссовский, Алексей Антонов, Иван Баграмян, Георгий Жуков Операция «Багратион» оказалась невероятно удачной, ведь были отбиты территории Белоруссии, часть Прибалтики и районы Восточной Польши. Висло-Одерская операция (12 января—3 февраля 1945) Георгий Жуков, Иван Конев Советским войскам удалось разгромить 35 дивизий противника и напрямую выйти к Берлину для финальной битвы. Битва за Берлин (16 апреля—8 мая 1945) И.В. Сталин, Г.К. Жуков, К.К. Рокоссовский, И.С. Конев Советским войскам после продолжительного сопротивления удалось взять столицу Германии. Со взятием Берлина официально закончилась Великая Отечественная война.
Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. Центр Рима формувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розміщена вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу[1].
За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більш автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземноморʼям. Вершини своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ столітті н. е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.
У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V столітті. Східна частина імперії, яка мала за столицю Константинополь і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки анексувала турецька Османська імперія. Цю східну, християнську, середньовічну стадію існування Римської імперії історики зазвичай називають Візантійською імперією.
Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації мала культура етрусків і давніх греків. В етрусків римляни запозичили більшість букв свого алфавіту, деякі прийоми будівництва, ряд обрядів (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була і остання з царських династій. Грецький вплив на римську культуру був значним: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для грамотної людини, копіюються грецькі скульптури. Давньоримську цивілізацію разом із Давньою Грецією, як правило, об'єднують у поняття «класичної античності».
Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення (наприклад, хрестово-купольну систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії.
Офіційною мовою давньоримської держави була латина, релігія протягом більшої частини існування була політеїстична, неофіційним гербом імперії був золотий орел, після прийняття християнства з'явилися лабаруми і хризма.
Героизм и мужество советских солдат, проявленные в ходе сражений Великой Отечественной Войны, заслуживают вечной памяти. Мудрость военачальников, ставшая одним из важнейших составляющих общей победы, не перестаёт удивлять и в наши дни. За долгие годы войны произошло столько сражений, что даже некоторые историки расходятся в трактовании значения тех или иных битв. И все же, самые крупные сражения, имеющие существенное влияние на дальнейший ход военных действий, известны практически каждому человеку. Именно об этих сражениях пойдет в речь в нашей статье. НАЗВАНИЕ СРАЖЕНИЯ ВОЕНАЧАЛЬНИКИ, ПРИНИМАВШИЕ УЧАСТИЕ В БИТВЕ ИСХОД СРАЖЕНИЯ Прибалтийская военная операция (22 июня — 9 июля 1941) Майор авиации Ионов А.П., генерал-майор авиации Куцевалов Т.Ф., Ф.И. Кузнецов, В.Ф. Трибуц. Несмотря на упорную борьбу советских солдат, операция закончилась 9 июля после того, как немцы прорвали оборону в районе реки Великой. Данная военная операция плавно перешла в борьбу за Ленинградскую область. Смоленское сражение (10 июля—10 сентября 1941) Г.К. Жуков, И.С. Конев, М.Ф. Лукин, П.А. Курочкин, К.К. Рокоссовский Данная битва считается одной из самых кровопролитных за всю историю ВОВ. Ценой многомиллионных потерь советской армии удалось задержать наступления армии Гитлера на Москву. Битва за Ленинград (10 июля 1941- 9 августа 1944) Попов М.М., Фролов В.А., Ворошилов К.Е., Жуков Г.К., Мерецков К.А. После начала блокады Ленинграда, местным жителям и военачальникам пришлось вести ожесточенные бои в течение нескольких лет. В итоге, блокада была снята, город освобожден. Однако сам Ленинград подвергся ужасающим разрушениям, а число погибших местных жителей превышало несколько сотен тысяч. Битва за Москву (30 сентября 1941- 7 января 1942) И.В. Сталин, Г.К. Жуков, А.М. Василевский, С.М. Буденный, А.А. Власов. Несмотря на огромные потери, советским войскам удалось одержать победу. Немцы были отброшены на 150-200 километров назад, а советским войскам удалось освободить Тульскую, Рязанскую и Московскую область. Ржевско-Вяземская операция (8 января—20 апреля 1942) И.С. Конев, Г.К. Жуков. Немцев удалось отбросить еще на 200 километров. Советские войска закончили освобождение Тульской и Московской области, освободили некоторые районы Смоленской области Сталинградская битва (17 июля 1942-2 февраля 1943 года) А.М. Василевский, Н.Ф. Ватутин, А.И. Еременко, С.К. Тимошенко, В.И. Чуйков Именно победу под Сталинградом многие историки называют в числе важнейших переломных моментов в ходе ВОВ. Красной армии удалось одержать волевую победу, отбросив немцев далеко назад, и доказав, что фашистская армия также имеет свои уязвимые места. Битва за Кавказ (25 июля 1942-9 октября 1943) С.М. Буденный, И.Е. Петров, И.И. Масленников, Ф.С. Октябрьский Советские войска смогли одержать уверенную победу, освободив Чечено-Ингушетию, Кабардино-Балкарию, Ставропольский край и Ростовскую область. Курская битва (5 июля—23 августа 1943) Георгий Жуков, Иван Конев, Константин Рокоссовский Курская дуга стала одним из самых кровопролитных сражений, но обеспечила окончание перелома в ходе ВОВ. Советским войскам удалось отбросить немцев еще дальше, практически к границе страны. Витебская операция (3 февраля — 13 марта 1944) В.Д. Соколовский, И.Х. Баграмян С одной стороны, операция была неудачной, ведь Советским войскам не удалось выйти к Минску и захватить Витебск. Однако силы фашистов были сильно уязвлены, а танковые резервы в результате битвы оказались практически на исходе. Белорусская операция (23 июня—29 августа 1944) Константин Рокоссовский, Алексей Антонов, Иван Баграмян, Георгий Жуков Операция «Багратион» оказалась невероятно удачной, ведь были отбиты территории Белоруссии, часть Прибалтики и районы Восточной Польши. Висло-Одерская операция (12 января—3 февраля 1945) Георгий Жуков, Иван Конев Советским войскам удалось разгромить 35 дивизий противника и напрямую выйти к Берлину для финальной битвы. Битва за Берлин (16 апреля—8 мая 1945) И.В. Сталин, Г.К. Жуков, К.К. Рокоссовский, И.С. Конев Советским войскам после продолжительного сопротивления удалось взять столицу Германии. Со взятием Берлина официально закончилась Великая Отечественная война.
Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. Центр Рима формувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розміщена вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу[1].
За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більш автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземноморʼям. Вершини своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ столітті н. е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.
У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V столітті. Східна частина імперії, яка мала за столицю Константинополь і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки анексувала турецька Османська імперія. Цю східну, християнську, середньовічну стадію існування Римської імперії історики зазвичай називають Візантійською імперією.
Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації мала культура етрусків і давніх греків. В етрусків римляни запозичили більшість букв свого алфавіту, деякі прийоми будівництва, ряд обрядів (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була і остання з царських династій. Грецький вплив на римську культуру був значним: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для грамотної людини, копіюються грецькі скульптури. Давньоримську цивілізацію разом із Давньою Грецією, як правило, об'єднують у поняття «класичної античності».
Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення (наприклад, хрестово-купольну систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії.
Офіційною мовою давньоримської держави була латина, релігія протягом більшої частини існування була політеїстична, неофіційним гербом імперії був золотий орел, після прийняття християнства з'явилися лабаруми і хризма.