№ 1. Основним заняттям населення Західної України на
початку ХХ ст.:
А). Промислове виробництво
Б). Торгівля та фінанси
В). Сільське господарство.
№ 2. Центром видобутку
нафти в західноукраїнських
землях було місто:
А). Галич
Б). Борислав
В). Дрогобич
№ 3. Новий період у розвитку
нафтодобування в Західній Україні
припадає на початку ХХ ст. Про це свідчить
(3 відповіді):
А).Збільшення кількості шахт-колодязів
Б). Ліквідація шахт-колодязів
В). Зменшення чисельності професійних
робітників
Г). Нововведення в технічному
забезпеченні
Д). Падіння відсотка видобутку нафти
Е). Нові методи видобутку нафти.
№ 4. Ринкові відносини у сільському
господарстві Західної України на початку
ХХ ст. сприяли (2 відповіді):
А). Зростанню чисельності селянства
Б). Розшаруванню селянства
В). Підвищенню рівня еміграції та сезонної
міграції
Г). Вдосконаленню умов праці селян
Д). Закріпаченню селян
№ 5. Західноукраїнські селяни під час
страйку 1902 р. вимагали (2 відповіді):
А). Скасування кріпацтва
Б). Підвищення заробітної плати
В). Заміни грошової платні на продуктову
Г). Скасування перепон на еміграцію до
Америки
Д). Надання рівних прав представникам
різних верств населення.
№6. На початку ХХ ст. в Західній Україні
були створені нові кооперативи (2
відповіді):
А). «Союз визволення народу»
Б). «Союз молочарських спілок»
В). «Союз для продажу тварин»
Г). «Союз меча й орала»
Д). «Союз кооператорів».
№ 7. Риси, притаманні національно-
визвольному руху Західної України початку
ХХ ст. (2 відповіді):
А). Активність населення по всій території
Західної України
Б). Більша активність руху в Галичині
В). Невелика активність руху в Закарпатті
Г). Низька активність руху по всій території
Західної України
Д). Велика активність руху в Закарпатті.
№ 8. До представників українського
національно-визвольного руху в Західній
Україні початку ХХ ст. належали (2
відповіді):
А). А. Коцко
Б). М. Міхновський
В). С. Петлюра
Г). А. Волошин
Д). А. Шептицький.
№ 9. Визначить, які факти відносяться до руху
за загальне виборче право в Західній Україні
на початку ХХ ст. (4 відповіді):
А). Збір підписів під зверненням до імператора
Б). Реформа парламенту 1907 р.
В). Жіночі страйки за рівність у правах з
чоловіками
Г). Селянський страйк 1902 р.
Д). Створення «боївок» в університеті
Е). Львівське селянське віче 1906 р.
Є). Досягнення українсько-польського
компромісу
Ж). Фальсифікація результатів виборів до
парламенту
З). Спроба вбивства А. Потоцького
И). Поширення кооперативного руху.
№ 10. Студенти Львівського університету
на початку ХХ ст. вимагали:
А). Підвищення стипендії.
Б). Безкоштовних гуртожитків
В). Створення паралельних груп для
навчання українською мовою.
№ 11. Приведіть у відповідність назви
західноукраїнських молодіжних
організацій початку ХХ ст. і напрямок
їхньої діяльності:
1) «Молода Україна»
2) «Сокіл»
3) «Пласт»
А). Фізкультурно-спортивний
Б). Культурно-просвітницький
В). Військово-фізичний.
№ 12. Виберіть положення, що характеризують
національно-політичне життя в
західноукраїнських землях на початку ХХ ст.:
А). боротьба за загальне виборче право
Б). створення «Просвіт»
В). рух за створення українського університету
Г). повноправний розвиток української мови
Д). придушення українцями польського
національно-культурного руху
Е). створення молодіжних військово-
спортивних організацій
Є). створення молодіжних культурних
організацій
Ж). створення молодіжних спортивних
організацій
З). створення українських збройних частин,
народної міліції
И). зростання національної свідомості.
№ 13. Розташуйте в хронологічній
послідовності:
А). Створення військово-політичної
організації «Січові стрільці»
Б). Призначення А. Шептицького
митрополитом
В). Найбільший у Західній Україні
селянський страйк
Г). Реформа австрійського парламенту,
що збільшила представництво українців
Д). Досягнення польсько-українського
компромісу.
Начало Холодной войны
После окончанияВторой мировой войны, ставшей самым масштабным и жестоким конфликтом за всю историю человечества, возникло противостояние между странами коммунистического лагеря с одной стороны и западными капиталистическими странами с другой, между двумя сверхдержавами того времени - СССР и США. Охарактеризовать Холодную войну кратко можно как соперничество за господство в новом послевоенном мире.
Главнейшей причиной Холодной войны стали неразрешимые идеологические противоречия между двумя моделями общества - социалистической и капиталистической. Запад опасался усиления СССР. Сыграло свою роль и отсутствие у стран-победительниц общего врага, а также амбиции политических лидеров.
Историки выделяют следующие этапы Холодной войны:
5 марта 1946 г. - 1953 г.: начало Холодной войне положила речь Черчилля, произнесенная весной 1946 г. в Фултоне, в которой была предложена идея создания союза англосаксонских стран для борьбы с коммунизмом. Целью США стала экономическая победа над СССР, а также достижение военного превосходства. Фактически Холодная война началась раньше, но именно к весне 1946 г. в силу отказа СССР от вывода войск из Ирана ситуация серьезно обострилась.
1953-1962 гг.: в этот период Холодной войны мир находился на грани ядерного конфликта. Несмотря на некоторое улучшение отношений между Советским Союзом и США во время оттепелиХрущева, именно на этом этапе произошли события в ГДР и в Польше, антикоммунистическое восстание в Венгрии, а также Суэцкий кризис. Международная напряженность возросла после разработки и успешного испытания СССР в 1957 г. межконтинентальной ракеты.
Однако угроза ядерной войны отступила, поскольку теперь Советский Союз получил возможность нанести ответный удар по городам США. Завершился этот период отношений между сверхдержавами Берлинским и Карибским кризисами 1961 и 1962 гг. соответственно. Разрешить Карибский кризис удалось только в ходе личных переговоров глав государств - Хрущева и Кеннеди. В результате переговоров были подписаны соглашения о нераспространении ядерного оружия.
1962-1979 гг.: период ознаменовался гонкой вооружений, подрывающей экономику соперничающих стран. Разработка и производство новых видов вооружений требовали невероятных ресурсов. Несмотря на напряженность в отношениях между СССР и США, были подписаны соглашения об ограничении стратегических вооружений. Началась разработка совместной космической программы «Союз-Аполлон». Однако к началу 80-х СССР начал проигрывать в гонке вооружений.1979-1987 гг.: отношения между СССР и США вновь обострились после ввода советских войск в Афганистан. США разместили в 1983 г. ракеты на базах в Италии, Дании, Англии, ФРГ, Бельгии. Велась разработка системы противокосмической обороны. СССР отреагировал на действия Запада выходом из женевских переговоров. В этот период система предупреждения о ракетном нападении находилась в постоянной боевой готовности.1987-1991 гг.: приход в 1985 г. к власти в СССРГорбачева повлек за собой не только глобальные перемены внутри страны, но и радикальные изменения во внешней политике, получившие название «новое политическое мышление». Непродуманные реформы окончательно подорвали экономику Советского Союза, что привело к фактическому поражению страны в Холодной войне.
Конец Холодной войны был вызван слабостью советской экономики, ее не более поддерживать гонку вооружений, а также просоветские коммунистические режимы. Определенную роль сыграли и антивоенные выступления в разных уголках мира. Итоги Холодной войны оказались для СССР удручающими. Символом победы Запада стало воссоединение в 1990 г. Германии.
После того как СССР потерпел поражение в Холодной войне, сформировалась однополярная модель мира с доминирующей сверхдержавой США. Однако это не единственные последствия Холодной войны. Началось быстрое развитие науки и технологий, в первую очередь военных. Так, интернет был создан первоначально как система связи для американской
Эпоха Средневековья - период истории Европы и Ближнего Востока, начинающийся после Античности и предшествующий Новому времени.
Основные черты Средневековья:
широкое распространение христианства.Формирование новых европейских государств, чаще на руинах бывшей Римской империи.Государства формировались посредством постоянных войн и набегов, грабежей, замедляющих экономической и культурное развитие.Церковь играла огромную роль в жизни общества (во всех сферах, в том числе и в политике).Социальная система представляла собой взаимодействие землевладельцев и крестьян, появлялись вассалы и сюзерены.Сложная иерархическая лестница (были бароны, графы, виконты). Основа общества - крепостные крестьяне. Появление разных эпидемий - оспа и чума и так далее. Ремесло отделилось от сельской общины и ремесленники перебрались в города, что увеличило число городского населения, вызвало появление цехов и первых мануфактур.Развивалась морская торговля. Нормативность - важное было подчинять личное всеобщему, служить богу и господину, выполнять требования, а все сословия имели свой социальный статус. Корпоративность - существовали профессиональные объединения (например, ремесленники, купцы).Теоцентризм - высшая сущность - бог, а главный фактор культурного развития региона - религия (в Европе - христианство, на Ближнем Востоке - ислам). В первых средневековых университетах главной наукой была схоластика. Экономика имела аграрный характер. Феодальные отношения господствовали при сословном делении общества и закрепощении крестьян. Политическая раздробленность - города были независимы от короля.