1. Отметьте годы правления Михаила Романова. 1) 1598-1605 гг. 2) 1605-1606 гг. 3) 1606-1610 гг. 4) 1613-1645 гг. 2. Отец Михаила Романова, фактически соправитель сына после своего возвращения из польского плена, был 1) патриархом 2) председателем Государственной думы 3) главой Земского собора 4) главой Посольского приказа 3. Какое прозвание было у царя Алексея Михайловича? 1) Благословенный 2) Смиренный 3) Великий 4) Тишайший 4. Постепенное прекращение созыва сословно-представительных органов власти, а именно означало усиление власти государя и укрепление самодержавия. 5. Установите соответствие между определениями и терминами. Определения А) органы отраслевого управления в XV-XVII вв. Б) глава Русской православной церкви В) совещательный орган власти при царе Г) глава военного и гражданского управления в городе Термины 1) Боярская дума 2) воевода 3) приказы 4) патриарх 6. Какой орган государственного управления занимался в XVII в. во распределения дворян и бояр на царскую службу? 1) Челобитный приказ 2) Избранная рада 3) Разрядный приказ 4) министерство государственных имуществ 6. Какой орган государственной власти в XVII в. занимался во внешней политики государства? 1) министерство иностранных дел 2) военное ведомство 3) Посольский приказ 4) Челобитная изба 7. Назовите государя, при котором был создан особый Приказ тайных дел, ведавший хозяйством царской семьи и контролировавший деятельность всех государственных учреждений страны. 1) Михаил Фёдорович 2) Алексей Михайлович 3) Фёдор Алексеевич 4) Пётр Алексеевич 8. Главными административными единицами в XVII в., численность которых была выше 250, были 1) губернии 2) уезды 3) края 4) округа 9. Какой новый вид вооружённых сил появился в российской армии в XVII в.? 1) рекруты 2) полки нового строя 3) полки иностранной кавалерии 4) личная гвардия Алексея Михайловича 10. Какой орган власти принял свод законов Российского государства, изданный в 1649 г., — Соборное уложение? 1) Боярская дума 2) канцелярия государя 3) Земский собор 4) Совет всея Земли 11. Какое новшество вводило Соборное уложение в отношении крепостных крестьян? 1) строго определённый размер оброка 2) количество дней, которые крестьянин должен был отработать на барщине 3) бе розыск беглых крестьян 4) освобождение от всех повинностей в случае государственной награды 12. Какое новое юридическое понятие было введено в Соборном уложении? 1) государственное преступление 2) самодержавие 3) урочные лета 4) заповедные лета
1. Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Подробнее - на -
Объяснение:
Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Объяснение: