1. Отряд казаков для похода в Сибирь возглавил: а) атаман Иван Кольцо б) нет верного ответа
в) купцы Строгановы г) атаман Ермак Тимофеевич
2. Какие из перечисленных событий связаны с царствованием Ивана IV?
а) присоединение Казани и Астрахани к России
б) Ливонская война
в) Медный бунт
г) церковный раскол
д) созыв первого Земского собора
е) окончательное закрепощение крестьян
3. Важнейшим мероприятием в период правления Елены Глинской было:
а) введение единой для всей страны денежной единицы
б) ликвидация разногласий внутри Русской православной церкви
в) изменения в управлении страной
г) введение Юрьева дня
4. После венчания Иван IV стал именоваться
а) «императором всея России»
б) «царём и великим князем всея Руси»
в) «самодержцем всея Руси»
г) «монархом всея Руси»
5. Избранная рада – это:
а) небольшой кружок близких Ивану IV людей
б) высший совет при князе
в) народное собрание, решавшее важнейшие государственные вопросы
г) орган, управляющий личными землями князя
6. Русский митрополит, выступивший против введения Иваном Грозным опричнины:
а) Филипп б) Макарий
в) Сильвестр г) Филарет
7. Венчание Ивана IV на царство произошло в:
а) 1533 г. б) 1537 г.
в) 1547 г. г) 1557 г.
8. Современниками Ивана IV были:
а) Елена Глинская, митрополит Макарий
б) Борис Годунов, патриарх Филарет
в) протопоп Аввакум, патриарх Никон
г) хан Батый, литовский князь Миндовг
9. Какие крестьяне в России назывались владельческими?
а) лично свободные, трудившиеся на государство
б) принадлежавшие лично государю
в) проживающие на землях помещика и вотчинника
г) принадлежавшие церкви
10. В каком году было учреждение патриаршества в России?
а) 1589 г. б) 1588 г. в) 1587 г. г) 1586 г.
11. В каком году закончилось правление династии Рюриковечей?
а)1598; б)1589; в)1591 г) 1595
Часть II
12. Установите соответствия.
1
Владельческие крестьяне
А
Часть первого сословия – главная опора царской власти
2
Черносошные крестьяне
Б
Вольные люди, служившие по найму
3
Дворяне
В
Крестьяне, являющиеся собственностью бояр, дворян, духовенства, царской семьи.
4
Казаки
Г
Лично свободные крестьяне, владевшие обширными землями и несшие государственные повинности
5
Гости
Д
Крупные купцы, ведущие торговлю с иностранными государствами.
13. Установите соответствие
1
Барщина
А
Повинность крестьян, обязанных отдавать феодалу определенное количество продуктов или денег.
2
Оброк
Б
Налог, исчисляющийся из количества закрепленной земли.
3
Тягло
В
Денежные и натуральные повинности, которые несли крестьяне и посадские люди
4
Поземельная подать
Г
Работа зависимого крестьянина на поле или в хозяйстве феодала
14. Дайте определения.
Урочные лета, заповедные лета, ясак, яровые, озимые, самодержавие, крепостное право, челобитная.
15. По какому принципу образованы ряды.
1) 1505, 1533, 1584. 2) Земский собор, Судебник 1550 г., Опричнина.
Часть III
16. Прочитайте отрывок из сочинения историка и укажите слово, дважды пропущенное в тексте.
Этот Судебник Ивана III определяет и плату уходившего, или, как тогда говорилось, «отказавшегося», крестьянина землевладельцу за так называемое или за пользование двором, т.е. жильём и хозяйственными постройками.При сём различаются местности лесные и полевые: в последней за платится рубль в четыре года, а в первой — полтина; за три года платится три четверти двора, за два — половина, за один — четверть.
17. Вставьте пропущенные слова.
3 февраля 1565 года подписал указ об, открыв тем самым одну из наиболее мрачных страниц отечественной истории. Изначально этим довольно безобидным термином называли часть государственных земель, находившихся в непосредственном управлении царя, однако вскоре слово приобрело зловещий оттенок и стало также обозначать комплекс репрессивных мер, предпринятых с целью усиления монаршей власти.же окрестили верных исполнителей царской воли, готовых по первому зову государя разобраться с неверными.
Один день із життя трипільця
Трипільська цивілізація – умовна назва спільності племен, які мешкали на землях сучасної України, Молдови й частини Румунії з 5 400 до 2 750 р. до н. е. З одного боку, здавалося б, неймовірно давно.
Не менш цікавий і устрій трипільців. Це була землеробська цивілізація, що мала екстенсивний метод господарювання. Трипільців оточували величезні території лісостепу з родючими ґрунтами. Це, з одного боку, пояснювало їх чисельність і процвітання. Але це ж згодом стало і причиною загибелі цивілізації. Трипільці за до досконалих знарядь, виготовлених з примітивних матеріалів, вмудрялися (без застосування комбайнів) вирощувати від 8 до 12 центнерів плівчастих пшениць з гектара. Приблизно стільки ж, скільки збирають в наших колгоспах через сім тисяч років. Причому, кремнієвий серп всього в півтора рази поступається в продуктивності сталевому.
Весь устрій життя трипільців диктувався життєвими циклами Земл землеробства. З часом, зрозуміло, землі виснажувалися. Але це аніскільки не засмучувало древніх: площ навколо було скільки завгодно. Тому величезні прототипи міст існували не більш 50-70 років. Потім відбувалося їх ритуальне спалювання (що до власне, і відкрити цивілізацію, але про це пізніше) і населення йшло на нове місце. Приклади таких ритуальних спалювань, до речі, збереглися до наших днів в деяких африканських племенах.
Особлива роль у трипільському суспільстві належала жінці. Її день минав у турботах: вона розтирала зерно, носила воду, годувала живність, розфарбовувала мисочки й глечики, ткала полотно, шила одяг, майструвала зі шкіри взуття – судячи з неймовірної кількості жіночих глиняних статуеток, жінка в трипільському суспільстві користувалася величезним авторитетом.
Знаряддя праці і зброя виготовлялися з кісток тварин, кременя і каменя, іноді з міді, існують свідоцтва торгівлі заготівками з кременя.
Трипільці вирощували плівчасту пшеницю, плівчастий і голозернистий овес, просо, горох, ячмінь, боби, виноград, аличу, абрикоси. Для обробки землі застосовували підсічну або підсічно-вогняну систему землеробства. Розводили крупну і дрібну рогату худобу, свиней, коней. Полювали за до луку і стріл. Використовували на полюванні собак. Високого рівня досягло гончарне ремесло. Трипільська кераміка займала одне з видних місць в Європі того часу по досконалості виготовлення та розпису.
Очевидно, все життя трипільців проходило в строгих і складних ритуалах. Кожен будинок був храмом, де стояли вівтарі із статуетками богинь з товстими стегнами, прародительок Великої Матері Богів античного світу. Мабуть, що і маленькі глиняні тварини служили не дитячими іграшками, а ідолами. Особливо багато ліпили зображень биків і корів.
Типовий трипілець жив на "хуторі", який складався з 7-15 малих сімей, швидше за все близьких родичів. Такий б життя мало чим відрізнявся від устрою інших розвинених суспільств того часу – Північної Африки, Центральної Америки.
Однак мешкали трипільці не лише на хуторах, але й у величезних, як на той час, містах. Вони знали, як облаштувати життя багатотисячних колективів, як цими колективами керувати. Безсумнівно, у них були і міський "голова", і бюрократія, і "міліція". А можливо, і самобутні ЖЕКи, РАГСи, витверезники, в'язниці.
Життя трипільців було тихим, мирним, спокійним. Адже в них не було ворогів. Лук – улюблена зброя. Але ознак військових зіткнень немає. Знайдено лише сліди незначних конфліктів – кілька десятків (всього-на-всього) наконечників стріл чи в тому чи в іншому місці. Схоже, що на трипільські поселення не тиснули дикі степові племена – їх у той час просто не існувало. Хоча коня й було приручено, але, судячи по збруї, у військових цілях його не використовували.