1.Почему после свержения Временного правительства в Украине не удалось сохранить единство общества? 2.Каково было влияние махновщины на события в нашем регионе? (Донбасс)

– хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;

– час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі, час формування китайської, індійської, цивілізацій;

– роки правління царів Давида і Соломона;

– назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона), китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:

– цивілізацію як історично-культурний феномен;

– вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;

– причини виникнення міст, соціальних верств і держави;

– поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам»;

– вплив світогляду на іб життя давніх людей і суспільств;

– причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;

– організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;

– значення Біблії як історичного джерела.

Умію:

– позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;

– охарактеризувати давні суспільства і держави;

– описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;

– осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту, Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.), Індії та Китаю;

зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, Передньої та Центральної Азії, Індії та Китаю

Объяснение:

вроде должно быть так)

Средневековый феодал не только воин: он делает из своего жилища крепость. Уже крупные римские собственники иногда укрепляли свои деревенские дома; но общераспространенным этот обычай становится во Франции, по-видимому, только в X в.

Феодал гордился своим замком и пыьался сделать его, как можно величественнее. Поэтому, чаще всего , феодальный замок делился на множество частей.

1. Смотровая башня. Очень часто встречалась как у  не богатого феодала, так и у богатого. ( так же есть и боевая башня, но она редко у кого встрчалась среди феодалов)

2. Жилищные помещения. Находились всегда на первом этаже замка, израдка на втором. Обустройство жилищных комнат зависило от материального состояния феодала.

3.Таже присутствовал ров с водой, подъёмный мост, и крепостные стены. Это позволяло феодалу быть защищённым.

4. За крепостными стенами находился колодец и некоторые хозяйственные сооружения.

Надеюсь, тебе этого хватит)

Объяснение: