1.Почему совместная победа тюрков и арабаов над Китаем в Атлахской битве в 751 г распространиеию ислама? 2.Почему X – XII вв. именуются «золотым веком» тюркской культуры?(приведи не менее 3-х примеров)

3.почему Ходжа Ахмета Йасауи считается основателем «тюркского пути» познания в исламе?

4. Главные произведения, написанные ХоджаАхметом Йасауи, в чём их значимость?

5. Как связаны между собою Арыстан-баба, Ходжа Ахмет Йасауи и Сулейман Бакыргани?

мне

Всем привет меня зовут Али и я недавно перебрался с южного Нила на северный что бы посетить нашу столицу!

Сначала я когда приближался к сфинксам я был в полном шоке когда я увидел это величайное искусство. Всё пирамиды были покрыты каким-то очень сверкающим серебром а верхушка позолочена. Когда я входил во двор мне показалось что я попал в другой мир(хз что ещё написать) Так же я видел самую красивую пирамиду это была пирамида Хеопса там она была привышена всех в длине, шырине, высоте, и красоте.

(необязательно начало писать)

Далее я увидел много людей которые были в каком-то трёх этажном здании меня заинтересовало что они там делают. Я подошёл и увидел что на каждой колонне выцарапано много древних символов.

Я решил что окончательная моя помещеная достопримечательность будет Карнакский храм, рискинувшийся на правом, восточном берегу Нила. На нём было много богов в виде сфинкса. И вправду это были все разные сфинксы.

Сор что без ком Я очень торопился.

Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті.
Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола.
В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.