1.Поширення на початку XX ст. в суспільному лексиконі Російської імперії понять «хутір», «відруб», «переселенці» пов’язане із:Иммерсивное средство чтения
Скасуванням виплат викупних платежів
Запровадженням реформ П. Столипіна
Утворенням монополістичних об’єднань
Поглибленням економічної кризи

Клинопись — наиболее ранняя из известных систем письма.

Зиккура́т (от вавилонского слова sigguratu — «вершина», в том числе «вершина горы») — многоступенчатое культовое сооружение в Древней Месопотамии и Эламе, типичное для шумерской, ассирийской, вавилонской и эламской архитектуры.

Закон - законодательным органом государственной власти, регулирует определённые общественные отношения. В широком смысле под законом понимается любой нормативно-правовой акт, действующий в рамках конкретной правовой системы.

Північніше скіфів жили племена, відомі стародавнім авторам під іменами будівель, гелонів, неврів. За східним кордоном Скіфії простягалися землі савроматів. Західними сусідами скіфів були фракійці, які займали територію від Карпат на півночі до Егейського моря на півдні. Фракійські племена були осілими хліборобами і скотарями. Найбільш відомі гети, трібалли, агафірси, одриси. На початку V ст. До н. е. одриси створили державу, підпорядкувавши собі і деякі інші племена. Засновник одриського царства Терес I видав свою дочку заміж за скіфського царя Аріапіфа, від цього шлюбу народився Октамасад. У наступного царя фракійців Сіталка намагався сховатися Скіл, переслідуваний за зраду скіфським звичаям. Між скіфами і фракійцями існували тісні торговельні та культурні зв'язки. Наприклад, у фракійців набули поширення скіфські мечі-акінаки і щити, а у скіфської знаті - фракійські срібні судини.

У Прикубання і на східному узбережжі Азовського моря сусідами скіфів були сінди і меоти. Їх основними заняттями були Плужне землеробство, пастушеське скотарство і рибальський промисел. Деякі синдські і меотські племена складалися в залежності від скіфів. В результаті тісного спілкування відбувалося змішання скіфської і меотської культур на Північно-Західному Кавказі.

З VI ст до н. е. в Північному Причорномор'ї існували грецькі міста-держави, в числі яких Тіра (в гирлі Дністра), Ольвія (на Бузькому лимані), Херсонес (Сучасний Севастополь), Пантікапей (сучасна Керч) та інші. Грецькі колонії виникали за згодою місцевих племен, скіфи були зацікавлені в постійних торгових, політичних і культурних зв'язках з греками. Скіфи купували в причорноморських містах вино, оливкову олію, рибу, сіль, вироби грецького ремесла.

Греки вивозили зі Скіфії худобу, хліб, хутра, мед, а також рабів. На початку V ст. До н. е. міста, що лежали по берегах Керченської протоки, об'єдналися під владою Пантікапея, утворивши Боспорську державу. Населення Боспору було змішаним, значну його частину становили меоти і скіфи. Час від часу боспорці, як і жителі інших грецьких держав Причорномор'я, опинялися в данніческой залежності від Скіфського царства

Объяснение: