1. Пригадайте поему Т. Шевченка «Тарасова ніч» і дайте відповіді на запитання. У поезії Тарас Трясило відповідає на плач «України» закликом «Віру рятува-
ти». З тексту поеми з'ясуйте, які ще цілі, крім боротьби за віру, були в по-
встанців на початку XVII ст.
З якою метою в цьому та в багатьох інших творах Т. Шевченко прославляе
героїчне минуле, розповідаючи затурканим кріпацькою неволею нащадкам
козаків про повсталих Северина (Семерія) Наливайка, Павлюка (Павлюгу),
Тараса Трясила (Федоровича)?
Т. Шевченко назвав свій твір «Тарасова ніч», хоча відомо, що Переяславська
битва 1630р. відбувалася вдень. Поміркуйте, чому для Шевченка-поета ця деталь
стала неважливою, чому він романтизував Події, додавши образ темної ночі.
2. Перечитайте вірш «Чигрине, Чигрине...» і дайте відповіді на запитання.
Чому Т. Шевченко прагне зберегти пам'ять співвітчизників про Чигирин? (Де
він стояв? Чого стояв?).
Дайте відповіді на запитання Т. Шевченка: За що боролись ми з ляхами? / За
що ми різались з ордами? / За що скородили списами/ Московські ребра? /
Що ж на ниві уродилось?!
о
У чому Т. Шевченко вбачає свою роль як поета в історичному поступі України?
Армия:цель-защита короля,а не народа,т.е идея абсолютизма сохранились и здесь:" Король превыше всего"
крепость армейского строя в эпоху абсолютизма показала Пруссия,где создалась огромная армия с лозунгом "ни шагу назад"=>наращивание военной мощи- Милитаризм
Налоги: классовое во Франции и обложение третьего класса всеми налогами яркий пример. Государство оплачивало расходы на роскошь, войны и т.д постоянным ростом налогов,что опять же во Франции привело к революции и краху Абсолютизма.
Экономика: Строй-Меркантилизм.
Как правило в эту эпоху расход превышал доход. Франция вела борьбу с импортом и брала курс на экспорт=>новые торговые пути,построение дорог. Вот по этому можно сделать таблицу, то есть например от слова экономика делать стрелочку к « как правило в эту эпоху… и тд.» :)
Мануфактуры возникли впервые в Европе в XVI веке в городах и государствах Италии. Позже в Нидерландах, Англии, Франции. Во Флоренции появились шерстоткацкие и сукнодельческие мануфактуры, на которых работали чомпи, в Венеции и Генуе — судостроительные верфи. В Тоскане и Ломбардии — горнодобывающие медные и серебряные рудники. Мануфактуры были свободны от цеховых ограничений и регламентов.
Первой русской мануфактурой стал Пушечный двор в Москве (не позже 1525 г.). Здесь трудились литейщики, кузнецы, паяльщики, плотники и др. ремесленники. Второй мануфактурой была московская Оружейная палата, в которой были сосредоточены чеканка по золоту и серебру, эмалевое и финифтевое, швейное, экипажное, плотничное производство. Третьей мануфактурой стал Хамовный двор (от слова "хам" — льняное полотно). Четвертой — московский Монетный двор .