1.Проанализируйте действия Священного союза и сделайте вывод: какие цели сумели реализовать европейские монархи, входившие в Священный союз; какие цели они не сумели достигнуть? 2. Как Вы считаете, по каким причинам практически все европейские монархи присоединились к договору о создании Священного союза?
б
1-На севере Китая были кочевые народы они нападали на Китай чтобы ослабить, разграбить, сформулировать влияния, наложение дани и т.д. Из-за этого Китаю пришлось возводить "великую стену" в активных времён возведение было при Цинь и Хань.
2-С большого укрепление китайцы думали что кочевникам не будут нападать и творить до этого, императорская власть Китая призвала о строение стены, и так кочевнические набеги угасали и оборона была неприступной, тем более северный Китай всегда был в набегах от кочевников.
Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу – Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад.
2.Генеральна військова рада бере початок від зборів козацького війська, на яких до 1648 року обирали гетьмана, козацьку старшину, обмірковували військові і станові справи. Генеральна військова рада була органом прямого народоправства, нагадуючи віча доби середньовіччя. Участь у генеральній військовій раді могли брати всі, хто належав до козацького стану, зокрема, знатні військові товариші і старшина, іноді — делегації від міщан, запорожці, в окремих випадках — селяни (так звана чорна рада). Число присутніх доходило до кількох тисяч.
Постійного місця зборів генеральної військової ради не було. Найчастіше вона збиралася на річці Росаві (Київщина) та в Переяславі. Генеральну військову раду скликали окремими універсалами гетьмани і самі їх проводили. Правильного голосування не було, рішення приймалися за згодою більшості, що її можна було встановити на око.
Генеральна військова рада обирала гетьмана і вищу козацьку старшину, розглядала питання війни і миру, обговорювала зовнішньополітичні справи, а іноді й справи внутрішньої політики та судочинства. Компетенції Генеральної військової ради частково збігалися й конкурували з компетенціями гетьмана і Ради Старшини.
Під кінець 17 століття Генеральна військова рада втратила значення центрального державного органу на користь гетьмана і Ради Старшини. У 18 столітті Генеральна військова рада стає лише формою урочистого військового параду при обранні нового гетьмана.
В лютому 1750 року відбулась остання Генеральна військова рада, на якій було проголошено гетьманом України Кирила Розумовського.
Объяснение: