1.
прочитайте отрывки и ответьте на вопрос.
отрывок из «доклада николаю ii, составленный министерством иностранных дел и морским министерством накануне первой мировой войны» под названием «о целях отчизны на ближайшие годы»:
«безусловно, для всех дипломатических усилий россии такая политическая цель: в ближайшие годы –1918 – 1919г.г. – завладеть босфором и дарданеллами».
отрывок из доклада члена генерального штаба ф. фон бернгарди:
«невозможно, чтобы германия и франция могли когда-нибудь договориться по своим проблемам. францию необходимо совсем уничтожить. она должна быть уничтожена раз и навсегда как великая держава».
из высказывания президента франции р. пуанкаре:
«я не вижу у своего поколения другой мечты в жизни, кроме надежды вернуть наши утраченные провинции»
вопрос:
в чем заключались намерения россии, германии и франции? раскройте намерения каждого государства, напишите не менее 3-х предложений.
3.
работая с алгоритмом характеристики войн, дайте оценку первой мировой войне.
характеристика войн. алгоритм:
а) международная обстановка в регионе накануне войны (не менее 5 предложений, не менее 3-х фактов).
б) причины войны (не менее 4-х). повод к началу военных действий. хронологические рамки.
в) воюющие страны или группировки стран.
г) цели сторон.
д) соотношение сил воюющих сторон.
е) ход военных действий (по этапам):
а) планы сторон в начале каждого этапа;
б) основные сражения и события;
в) военные и политические итоги этапа.
ж) характер войны.
з) герои и полководцы.
и) условия мирного договора (капитуляции).
к) военные и политические итоги (не менее 6).
Кінець XVIII — початок XIX ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням України. Більша її частина перетворилася на колонію Російської імперії. Проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної Української козацької держави. Не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи Київської держави, так і Гетьманщини та Січі. В народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи. Найвидатнішим кобзарем XIX ст. був Остап Вересай. Своєрідним предтечею національного відродження став видатний мислитель Григорій Сковорода (1722—1794), який проголосив, що «свобода — це найдорожчий скарб» і славив гетьмана Богдана Хмельницького. Чинилися й дієвіші кроки. Ще на початку 60-х pp. XVIII ст. козацька старшина збирала петиції з метою зміцнити автономію Гетьманщини. Коли у 1767 р. Катерина II про око скликала «Уложенну комісію», котра мала б встановити нові закони у державі, й запропонувала надсилати відповідні пропозиції («накази») різних станів (крім кріпаків), це знайшло широкий відгук в українському суспільстві. Люди повірили облудним обіцянкам цариці й зайнялися розробкою пропозицій для майбутньої реформи. У Прилуцькому полку було чітко висловлене бажання провести вибори нового гетьмана. Представники Ніжинського полку висловили бажання відновити Гетьманщину як автономну державу. Тоді генерал-губернатор П. Рум'янцев звелів скасувати вибори у Ніжинському полку, заарештувати депутатів і віддати під суд за «державну зраду». Одинадцять осіб було засуджено тоді до смертної кари. Їх потім помилували, але стало ясно, що думки про відродження Гетьманщини є небезпечними. На засіданнях Комісії, яка зібралася в Москві у 1767 p., деякі автономістичні ідеї висловив Григорій Полетика, але того ж року Катерина II припинила діяльність Комісії раз і назавжди. Настала «мертва доба» в історії українства, коли панівні верстви українського суспільства перейшли на вірнопідданську службу Російській імперії, відмовились не тільки від прагнення до Української незалежної держави, а й взагалі від всього українського (мови, культури, традицій тощо), поступово русифікувались. За це верхівка українського суспільства отримувала право на спадкове дворянство і збереження визиску кріпаків.
Объяснение: