1. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.
«Французьке королівство, як усі твердили, уважалося першим серед християнських держав як за своєю величчю й силою, так і за рівнем того авторитету, який мав король. Стосовно королівської влади, то вона з часів свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога. Ця незалежність, хоч і властива іншим монархам, але далеко не всім, позаяк одні визнавали над собою владу церкви, як колись Англія, або ж тепер Неаполь, інші — владу імператора, як наприклад Чехія і Польща» (Венеційський посол Мікеле Суріано про абсолютну владу французького короля, 1561 р.).
• Чому влада французького короля вважалася незалежною?
• Пригадайте з історії середніх віків, який англійський правитель визнавав владу Папи.
2. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.
«...Ми, згідно з думкою нашої ради, на наше глибоке переконання та в силу нашої королівської влади й авторитету сказали й оголосили..., що наш паризький парламент та інші наші трибунали було створено тільки для того, аби вершити правосуддя над нашими підданими; ми строго їм забороняємо в майбутньому... брати у своє провадження... усі справи, які можуть стосуватися держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо за собою та нашими наступниками...» (З едикту Людовіка XIII про заборону парламентам (судам) утручатися в державні справи й адміністрацію, 1641 р.).
• Що означала заборона Людовіка XIII судовим установам утручатися в державні справи?
• Поміркуйте, з якою метою король прийняв цей едикт.
3. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.
«Влада короля є священною... Королі діють як слуги Божі та його намісники на землі. Бог через їхнє посередництво встановлює Своє царство...
Королівська влада є необмеженою. Аби зробити це слово ненависним і неприйнятним, багато хто навмисно ототожнює управління необмежене з управлінням деспотичним. Але це цілком відмінні речі. Без цієї необмеженої влади правитель не може ані чинити добро, ані карати зло; його влада повинна бути такою, аби ніхто не зміг її уникнути...
Треба коритися володарям так, як самій справедливості, без цього не може бути жодного порядку й успіху в справах. Тільки Бог може судити винесені ними вироки та їх самих... Тому кожний, хто не бажає коритися володареві, не піддається іншому суду, а засуджується нещадно на смерть як ворог народного спокою й людського суспільства.
Піддані зобов’язані беззаперечно підкорятися володареві. Тільки в одному випадку можна відмовитися коритися, а саме в разі, якщо володар наказує чинити всупереч Божим заповідям» (З трактату відомого французького проповідника й письменника XVII ст. Боссюета «Політика, заснована на Святому Письмі»).
• Чим обумовлює автор необхідність коритися володареві?
• Чи сприяли подібні настанови зміцненню влади монарха?
• Що має на увазі Боссюет, коли згадує про Божі заповіді?
Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу – Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад.
2.Генеральна військова рада бере початок від зборів козацького війська, на яких до 1648 року обирали гетьмана, козацьку старшину, обмірковували військові і станові справи. Генеральна військова рада була органом прямого народоправства, нагадуючи віча доби середньовіччя. Участь у генеральній військовій раді могли брати всі, хто належав до козацького стану, зокрема, знатні військові товариші і старшина, іноді — делегації від міщан, запорожці, в окремих випадках — селяни (так звана чорна рада). Число присутніх доходило до кількох тисяч.
Постійного місця зборів генеральної військової ради не було. Найчастіше вона збиралася на річці Росаві (Київщина) та в Переяславі. Генеральну військову раду скликали окремими універсалами гетьмани і самі їх проводили. Правильного голосування не було, рішення приймалися за згодою більшості, що її можна було встановити на око.
Генеральна військова рада обирала гетьмана і вищу козацьку старшину, розглядала питання війни і миру, обговорювала зовнішньополітичні справи, а іноді й справи внутрішньої політики та судочинства. Компетенції Генеральної військової ради частково збігалися й конкурували з компетенціями гетьмана і Ради Старшини.
Під кінець 17 століття Генеральна військова рада втратила значення центрального державного органу на користь гетьмана і Ради Старшини. У 18 столітті Генеральна військова рада стає лише формою урочистого військового параду при обранні нового гетьмана.
В лютому 1750 року відбулась остання Генеральна військова рада, на якій було проголошено гетьманом України Кирила Розумовського.
Объяснение:
1Гораций обращает свой взор к патриархальным богам, что соответствовало официальной политике Августа, призывает к древнегреческим добрым нравам, к простоте жизни и к прежней доблести. Философские мотивы «Горацианской мудрости», проходящие через весь сборник лирических стихов, связаны с восхвалением наслаждений и радостей жизни: любовью, пирушками, благами и красотами природы.2
Овидию в большей степени, чем эпос, близки различные жанры эллинистической поэзии, широко применявшиеся в римской литературе. Большой эпос дробится на множество самостоятельных картин. Отдельные части поэмы Овидия напоминают эпиллий (миф о Фаэтоне, похищение Прозерпины), другие приближаются к элегии (Полифем и Галатея), есть здесь и идиллия (Филемон и Бавкида), и гимн Вакху, и панегирик Тезею.
Особенности эллинистического эпоса Овидия!