1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «Програма Радикальної партії по суті мало чим різнилася від програми Демократичної партії і не привабила широких кіл інтелігенції, а тим паче народніх. Старші або зовсім були байдужі до всяких програм, або зосталися в Демократичній партії, а молодші українці та селяни й робітники гуртувалися в Революційній українській партії (РУП), яка перетворилася в Українську соціал-демократичну робітничу партію (хоч міського робітництва майже не мала), з якої згодом виділилася частина в "Спілку", що з'єдналася з Російською соціал-демократичною партією на Україні...» (Є. Чикаленко)
1.2. «Восени 1905 року, на з'їзді Демократичної партії, делегати від громад мало не одноголосно згодилися на об'єднання обох партій, зважаючи на наближення виборів до Державної думи та на можливість незабаром видавати газети на українській мові. Вибрали комісію з трьох душ: І. Шрага, Є. Тимченка та мене і доручили їй самій виробити умови об'єднання і йти на всякі уступки, але у всякому разі з'єднатися тільки під назвою Демократично-радикальна партія» (Є. Чикаленко).
1.3. «1900 р. постала перша організована партія - Революційна українська партія - РУП... РУП існувала з своєю програмою та в свойому складі дуже недовго, - але вона стала тим початковим ферментом, що з його бродильного ділення почали розвиватися вже більш програмово виразні політичні угруповання, а врешті партії звичайного типу... Чужі для українства елементи виділяються в Соціал-демократичну спілку, яка стоїть при боці російської Соціал-демократичної партії і врешті зникає з українського політичного життя...» (О. Лотоцький)
1.4. «День Шевченківського ювілею був дуже гарний, чисто весняний; сонце ясно світило. По книгарнях... виставлено безліч портретів Шевченка... Ще зранку в Софійський кафедральний собор почали збиратися люди, а коло 10-ї години весь величезний собор був тісно наповнений народом, головно молоддю київських вищих шкіл... Коло полудня картина міста почала змінюватись - на вулицях, особливо в центрі міста, почали збиратися натовпи публіки; серед неї особливо багато студентів і курсисток. Молодь зібралась коло Володимирського собору, а незабаром і в самім соборі зібралося кілька сотень людей. Зібрані почали співати "Вічну пам'ять". Зараз з'являється поліція, козаки, військо й розганяє демонстрантів» (Газета «Діло» від 25 лютого 1914 р.).
1.5. «Тим часом чорносотенна преса не вгаває, а щодня в якійсь-небудь їхній газеті є якась стаття, що містить у собі заклик до уряду припинити якнайшвидше український рух, поки ще не пізно. Клуб націоналістів знову звернувся до уряду з проханням негайно позакривати:
1) українське Наукове товариство, клуби, "Просвіти", книгарні,
2) українську пресу
3) заборонити Грушевському в'їздити в Росію, запевняючи, що українські інституції, преса та Грушевський агітують за відділення України від Росії і за прилучення її до Австрії на автономно-федеративних умовах» (Є. Чикаленко).
ответ:Известен тем, что в 2003 году археологической экспедицией под руководством сотрудника Казахского национального университета доктора наук Абдеша Толеубаева, там найден так называемый «Золотой курган царей». Курган датируется VIII—VII веком до нашей эры. Курган известен тем, что там найден третий в Казахстане «Золотой Человек». Одежда погребённого полностью расшита золотом, но не так, как во всех остальных богатых сако-скифских гробницах — исследования показали, что царь носил эту одежду постоянно. Кроме того, в гробнице было обнаружено ещё много золотых и ценных вещей, большинство из них сейчас хранится в Эрмитаже. Период, к которому принадлежат найденные артефакты, получил название Берельский этап развития культуры кочевников Восточного Казахстана эпохи раннего железного века (V—IV века до н. э.).
Объяснение:
1. Гос-во абсолютно доминирует над обществом, формирует общественное настроение, эстетические привязанности, стиль поведения, общественные отношения. Не существует контроля над действием властей, нет гарантий от посягательств власти.
2. Нет полной хоз. Свободы, т.к. гос-во пыталось распределить свой контроль над всеми сферами жизни. Государство устанавливает цены на товары и услуги, осуществляет перераспределение земли, имея право отобрать землю у собственников. Оно могло отобрать проданное на рынке, оно разрешало и запрещало куплю - продажу земли и зерна
3. Не существовало гражданского общества, т.к. все жители страны, даже знатные вельможи считались слугами (сервами) государя, следовательно, сервильный характер общества, а не гражданский.
4. Здесь не сущ. классов в Марксистском понимании этого слова. Сословное деление не получили окончательного оформления т.к. браки между сословиями были разрешены. Возможны переходы из сословий.
5. Складывалась особая модель - «Любящий страх» (феномен). Население трепетало, боялось властителя, но только с ним связывало надежды на процветание, покровительство, следовательно, чувство страха переплеталось с чувством пиетета и уважения.
Деспотия не была изначальной формой гос. устройства на Востоке, она победила в многовековой борьбе с общинными порядками и демократическими порядками устройства жизни. Она одержала победу не во всех странах, а в тех, где была необходимость создания искусственных ирригационных сооружений в масштабах всей страны. Именно поэтому деспотии не было у Хеттов, где основные сферы были животноводство и ремесло. Также она отсутствовала у нардов вост. Средиземноморья, т.к. народы не испытывали потребности в объединении, потому что климат препятствовал объединению. Было пестрое население, т.е. не было необходимости создавать Гос-во по типу вост. Деспотии. Деспотии не было в Древней Индии даже при династии Маурьев, объединивших под властью п-ов Индостан. Индия - единственное гос. на др. востоке, где оформились Варны. Цари принадлежали к Варне кшатриев (2 Варна) и были ниже жрецов- брахманов(1 Варна). В Др. Китае существование деспотии с 3 тыс. до н.э. - до 3 в н.э. образцовым гос-вом по модели восточной деспотии был Др. Египет Деспотия не была изначальной и вечной цивилизация возникла в 27 веке до н.э. Египетскому фараону приходилось лавировать со жрецами. Были периоды, когда царь проигрывал борьбу, тогда не было централизованной власти, происходила децентрализация страны, упадок экономики.