1. Расположите факты и события в хронологической последовательности, указав в клетках соответствующие цифры.
перенесение столицы из Нанкина в Пекин; 2) захват Пекина маньчжу-
рами и старой армией; 3) начало правления династии Мин; 4) подписа-
И ние Нерчинского договора между Россией и Китаем; 5) захват маньчжу,
рами последнего китайского оплота на о. Тайвань; 6) начало правления
династии Цин; 7) начало крестьянской войны в Китае
Если прибавить к числу, которое получилось в выделенных клетках, циф-
py 3, то вы получите год события. О каком событий идёт речь?
КАВКАЗСКАЯ ВОЙНА 1817-1864, война Российской империи с горскими народами Северного Кавказа. Борьба горцев-мусульман с русскими проходила под флагом газавата. Закончилась присоединением Чечни, Горного Дагестана и Северо-Западного Кавказа к России.
К 1864 русские власти установили прочный контроль над Абхазией, а 21 апреля 1864 отряд генерала Евдокимова занял последний очаг сопротивления черкесского племени убыхов — урочище Кбааду (ныне Красная Поляна) в верховьях реки Мзымта. Этот день принято считать последним днем Кавказской войны, хотя военные действия продолжались до конца 1864, а восстания горцев в Чечне и Дагестане имели место в 1860-1870-х годах. Кавказская война оказалась самой продолжительной из войн Российской империи: победа была достигнута за счет многократного численного перевеса русской армии и ее подавляющего технического превосходства.
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.